- 1. Тим же, браттє сьвяте, поклику небесного спільники, вважайте на Посланика і Сьвятителя визнання нашого, на Христа Ісуса.
- 2. Вірен Він Тому, хто настановив Його, як і Мойсей у всьому домі Його:
- 3. більшої бо слави Сей над Мойсея сподобив ся, скільки більшу честь має, нїж будинок, той, хто збудував його.
- 4. Всякий бо будинок будує хтось, а хто все збудував, се Бог.
- 5. І Мойсей же вірен у всьому домі Його, яко слуга, на сьвідченнє тому, що мало глаголатись;
- 6. Христос же, яко Син, в домі Його, котрого дім ми, коли свободу і похвалу надїї аж до кінця твердо держати мем.
- 7. Тим же (яко ж глаголе Дух сьвятий): Сьогоднї, як голос мій почуєте,
- 8. не закаменяйте сердець ваших, як в прогнїванню, в день спокуси в пустинї,
- 9. де спокушували мене батьки ваші, досьвідчались про мене, й видїли дїла мої сорок років.
- 10. За се прогнївивсь я на рід той і сказав: Завсїди заблуджують серцем, і не пізнали вони доріг моїх;
- 11. так що поклявсь я в гнїві моїм: Чи (коли) ввійдуть вони в відпочинок мій.
- 12. Остерегайтесь, браттє, щоб не було в кого з вас серце лукаве і невірне, та не відступило від Бога живого.
- 13. А вговорюйте один одного щодня, доки сьогоднї зоветь ся, щоб не став которий з вас запеклим через підступ гріха.
- 14. Бо ми стали ся спільниками Христовими, коли тільки початок істнування до кінця твердо додержимо.
- 15. Коли (нам) глаголеть ся: "Сьогоднї, коли почуєте голос Його, не закаменяйте сердець ваших, як у прогнїванню."
- 16. Деякі бо, чувши, прогнївали (Бога), тільки ж не всї, що вийшли з Єгипту з Мойсейом.
- 17. На кого ж Він гнївив ся сорок років? Чи не на тих, що грішили, котрих костї полягли в пустинї?
- 18. Кому ж Він кляв ся, що не ввійдуть у впокій Його, коли не неслухняним?
- 19. І бачимо, що не змогли ввійти за невірство.
Ничего нет для сопоставления.
