- 1. Тим же оце й ми, маючи кругом нас таку тьму сьвідків, відложивши всяку гордість і гріх, що путав нас, з терпіннєм біжім на боротьбу, що перед нами,
- 2. дивлячись на Ісуса, починателя і звершителя віри, котрий замість радости, яка була перед Ним, витерпів хрест, не дбаючи про сором, і сїв по правицї престола Божого.
- 3. Подумайте бо про Того, хто витерпів од грішників такий перекір проти себе, щоб не внивали, ослабши в душах ваших.
- 4. Ще ви аж до крові не стояли, борючись проти гріха,
- 5. і забули напомин, що до вас, як до синів, глаголе: "Сину мій, не гордуй караннєм Господнїм, анї слабни, докоренний від Нього;
- 6. кого бо любить Господь, карає; і бє всякого сина, котрого приймає."
- 7. Коли караннє терпите, Бог до вас такий, як до синів: чи єсть бо такий син, котрого не карає батько?
- 8. Коли ж ви пробуваєте без карання, котрого спільниками стались усї, то ви неправого ложа дїти, а не сини.
- 9. Ще ж, мали ми батьків, тїла нашого карателїв, та й поважали їх; то чи не геть більше коритись нам Отцю духів, і жити мемо?
- 10. Ті бо на мало днїв, як самі знали, карали нас; а Сей на користь (нашу), щоб ми були спільниками сьвятости Його.
- 11. Усяка ж кара на той час не здаєть ся радощами, а смутком; опісля ж дає овощ впокою тим, що нею навчені правди.
- 12. Тим же "зомлїлі руки і зомлїлі колїна випростайте",
- 13. і "стежки праві робіте ногами вашими", щоб не звернуло кульгаве з дороги, а лучче сцїлилось.
- 14. Дбайте про впокій з усїма і про сьвятість, без чого нїхто не побачить Бога,
- 15. наглядаючи, щоб хто не відпав од благодати Божої, щоб який гіркий корінь, угору виросши, не зашкодив вам, і тим не опоганились многі;
- 16. щоб не був хто блудник, або необачний, як Ісав, що за одну страву оддав первородство своє.
- 17. Знаєте бо, що і опісля, як схотїв наслїдувати благословеннє, відкинуто його; місце бо покаяння не знайшов, хоч і з слїзми шукав його.
- 18. Не приступили бо ви до гори, до котрої доторкаємої і до палаючого огню, і хмари, і темряви і бурі,
- 19. і до трубного гуку, і голосу мови, котрий хто чув, то благали, щоб до них не мовило ся слово:
- 20. (бо не видержали наказу: "Хоч і зьвір доторкнеть ся до гори, буде каміннєм побитий, або стрілою пробитий."
- 21. І, таке страшне було видїннє, що Мойсей сказав: "Я в страсї і трепетї.")
- 22. А приступили ви до Сионської гори і до города Бога живого, Єрусалима небесного, і до тьми ангелів,
- 23. до громади і церкви первородних, на небесах написаних, і до суддї всїх, Бога, і до духів праведників звершених,
- 24. і до Посередника завіта нового, Ісуса, і крови кроплення, що промовляє лучче, нїж Авелева.
- 25. Гледїть, щоб не відректись глаголющого. Коли бо вони не втекли, одрікшись пророкувавшого на землї, то геть більше ми, одрікшись небесного,
- 26. котрого голос тодї захитав землею, нинї ж обітував, глаголючи: "Ще раз потрясу не тілько землею, та й небом."
- 27. Се ж: "ще раз" показує переміну потрясеного, яко створеного, щоб пробувало нерухоме.
- 28. Тим же царство нерухоме приймаючи, маємо благодать, котрою треба нам служити до вподоби Богу з шанобою і страхом.
- 29. Бо наш Бог - огонь пожирающий.
Ничего нет для сопоставления.
