- 1. І заговорив нааматянин Цофар та й сказав:
- 2. Чи має зостатись без відповіді безліч слів? І хіба язиката людина невинною буде?
- 3. Чи мужі замовчать твої теревені, й не буде кому засоромити тебе?
- 4. Ось говориш ти: Чисте моє міркування, і я чистий в очах Твоїх, Боже!
- 5. О, коли б говорити став Бог, і відкрив Свої уста до тебе,
- 6. і представив тобі таємниці премудрости, бо вони як ті чуда роздумування! І знай, вимагає Бог менше від тебе, ніж провини твої того варті!
- 7. Чи ти Божу глибінь дослідиш, чи знаєш ти аж до кінця Всемогутнього?
- 8. Вона вища від неба, що зможеш зробити? І глибша вона за шеол, як пізнаєш її?
- 9. °ї міра довша за землю, і ширша за море вона!
- 10. Якщо Він перейде й замкне щось, і згромадить, то хто заборонить Йому?
- 11. Бо Він знає нікчемності людські та бачить насилля, і Він не догляне?
- 12. Тож людина порожня мудрішає, хоч народжується, як те дике осля!
- 13. Якщо ти зміцниш своє серце, і свої руки до Нього простягнеш,
- 14. якщо є беззаконня в руці твоїй, то прожени ти його, і кривда в наметах твоїх нехай не пробуває,
- 15. тож тоді ти підіймеш обличчя невинне своє, і будеш міцний, і не будеш боятись!
- 16. Бо забудеш страждання, про них будеш згадувати, як про воду, яка пропливла...
- 17. Від півдня повстане життя, а темрява буде, як ранок.
- 18. І будеш ти певний, бо маєш надію, і викопаєш собі яму та й будеш безпечно лежати,
- 19. і будеш лежати, й ніхто не сполошить, і багато-хто будуть підлещуватися до обличчя твого...
- 20. А очі безбожних минуться, і згине притулок у них, а їхня надія то стогін душі!
Ничего нет для сопоставления.
