- 1. хору. На мелодію «Не руйнуй!» Давида. Міхтам.
- 2. Чи ви по правді творите суд вельможі? Чи справедливо судите, о сини людські?
- 3. Таж ви у серці творите несправедливість ви на землі напоготовлюете насильства рук ваших.
- 4. Збилися з дороги нечестиві вже від материнського лона, від утроби неньки пішли неправдомовні манівцями.
- 5. Отрута у них, немов отрута змія, неначе гаспида глухого, що затуляє вуха,
- 6. щоб голосу не чути заклиначів, чарівника - знавця чарів.
- 7. Розторощи, о Боже, їхні зуби у них у пельці; ікли левенят, Господи, вирви.
- 8. Хай щезнуть, мов вода розлита; як пускають стріли, хай тупими стануть.
- 9. Хай зникнуть, мов слимак, що зслизає; як викидень жінки, що не бачив сонця.
- 10. Раніш ніж забуяють, як ті будяки і глоди, хай їх - зелених чи сухих - розмете буря.
- 11. Зрадіє праведник, коли побачить відплату, скупає свої ноги в крові беззаконних
- 12. І скажуть люди: «Справді для праведника є нагорода, справді є Бог, що на землі судить.»
Ничего нет для сопоставления.
