Глава 106

  • Закрыть сопоставления
  • 1. Алилуя. Хваліте Господа, бо добрий, бо милість його повіки.
  • 2. Хто може розповісти про подвиги Господні, усю славу його розголосити?
  • 3. Щасливий, хто пильнує право й увесь час творить справедливість!
  • 4. Згадай, о Господи, про мене у благоволінні до народу твого! Навідайся з твоєю допомогою до мене,
  • 5. щоб я міг бачити твоїх вибранців щастя, щоб міг радіти радістю твого народу, щоб міг хвалитися твоєю спадщиною.
  • 6. Ми згрішили з нашими батьками, провинилися, вчинили беззаконня.
  • 7. Батьки наші в Єгипті на чуда твої не вважали, не пам'ятали про численні твої добродійства і збунтувалися проти Всевишнього над Червоним морем.
  • 8. А все ж таки він спас їх імени свого ради, щоб появити свою силу.
  • 9. Він погрозив Червоному морю, і воно висхло, і перевів їх через безодню.
  • 10. Він з руки ненависника врятував їх, і визволив їх з руки ворога;
  • 11. противників же їх покрили води, ані один з них не лишився.
  • 12. Тоді вони повірили його словам і хвалу йому заспівали.
  • 13. Незабаром вони діла його забули, поради його не чекали.
  • 14. І запалали жадобою в пустині, і заходилися спокушувати Бога на безлюдді.
  • 15. І дав він їм, чого вони бажали, але наслав сухоти в їхню душу.
  • 16. І почали заздрити Мойсеєві в таборі й Аронові, Господньому святому.
  • 17. Розсілася земля й поглинула Датана і покрила зграю Авірама.
  • 18. І запалав огонь у їхній зграї, і полум'я спалило беззаконних.
  • 19. Бичка зробили під Хоривом і вилитому бовванові поклонялись
  • 20. І заміняли свою Славу на бика подобу, що траву їсть.
  • 21. Забули Бога, Спаса свого, що вчинив великі подвиги в Єгипті,
  • 22. діла предивні в землі Хама, страшенні - над Червоним морем.
  • 23. Вже говорив про те, щоб їх запропастити, якби Мойсей, його вибранець, не став йому навпроти на проломі, щоб відвернути його гнів, щоб він їх не знищив.
  • 24. І погордували розкішною землею, не йняли віри його слову.
  • 25. І ремствували у своїх наметах, і на Господній голос не зважали.
  • 26. І він, піднявши руку, їм поклявся, що трупом їх покладе в пустині
  • 27. і між народами розсіє їхнє потомство, самих же їх розвіє геть по землях.
  • 28. Злигалися і з Ваал-Пеором і їли жертви мертвих.
  • 29. Роздратували його вчинками своїми, і впала на них кара.
  • 30. Тоді устав Пінхас і вчинив розправу, і кара припинилась.
  • 31. І полічено йому це за заслугу по всі роди, по віки вічні.
  • 32. І розгнівали його над Меріва-водами, і через них дізнав і Мойсей лиха.
  • 33. Вони бо так допекли його серцю, що в нього вирвалося з уст необачне слово.
  • 34. Вони не знищили народів, про котрих говорив Господь їм,
  • 35. але з поганами змішались і навчились, як вони, чинити.
  • 36. Узяли служити їхнім божищам, що стали для них петлею.
  • 37. Синів своїх і дочок рідних, жертвували демонам.
  • 38. І проливали кров невинну, кров синів і дочок рідних, що жертвували божищам ханаанським. І осквернилася земля від крови,
  • 39. і опоганилася вчинками їхніми, і блудними ділами їхніми.
  • 40. І скипів гнів Господень на народ свій, і він свою спадщину зненавидів.
  • 41. Він видав їх поганам у руки, їхні ненависники запанували ними.
  • 42. І їх гнітили вороги їхні, і вони були підбиті під їхню руку.
  • 43. Багато разів він визволяв їх, вони ж усе бунтувались думкою своєю і падали глибоко за свої провини.
  • 44. Та він ізглянувся над їхньою бідою, коли почув був їхні благання.
  • 45. Згадав він їм союз свій із ними і змилувався у своїм великім милосерді.
  • 46. Він зробив так, що вони знайшли милосердя у всіх, що їх забрали в полон.
  • 47. Спаси нас, Господи, наш Боже; збери нас із-між народів, щоб прославляти твоє святе ім'я і величатися твоєю похвалою.
  • 48. Благословен Господь, Бог Ізраїля, по віки вічні! І нехай увесь народ скаже: «Амінь!» Алилуя!

1.Славьте Господа, ибо Он благ,
ибо вовек милость Его!

2.Так да скажут избавленные Господом,
которых избавил Он от руки врага,

3.и собрал от стран,
от востока и запада, от севера и моря.

4.Они блуждали в пустыне по безлюдному пути
и не находили населенного города;

5.терпели голод и жажду, душа их истаевала в них.

6.Но воззвали к Господу в скорби своей,
и Он избавил их от бедствий их,

7.и повел их прямым путем, чтобы они шли к населенному городу.

8.Да славят Господа за милость Его
и за чудные дела Его для сынов человеческих:

9.ибо Он насытил душу жаждущую
и душу алчущую исполнил благами.

10.Они сидели во тьме и тени смертной,
окованные скорбью и железом;

11.ибо не покорялись словам Божиим и небрегли о воле Всевышнего.

12.Он смирил сердце их работами;
они преткнулись, и не было помогающего.

13.Но воззвали к Господу в скорби своей,
и Он спас их от бедствий их;

14.вывел их из тьмы и тени смертной,
и расторгнул узы их.

15.Да славят Господа за милость Его
и за чудные дела Его для сынов человеческих:

16.ибо Он сокрушил врата медные и вереи железные сломил.

17.Безрассудные страдали за беззаконные пути свои
и за неправды свои;

18.от всякой пищи отвращалась душа их,
и они приближались ко вратам смерти.

19.Но воззвали к Господу в скорби своей,
и Он спас их от бедствий их;

20.послал слово Свое и исцелил их, и избавил их от могил их.

21.Да славят Господа за милость Его
и за чудные дела Его для сынов человеческих!

22.Да приносят Ему жертву хвалы
и да возвещают о делах Его с пением!

23.Отправляющиеся на кораблях в море,
производящие дела на больших водах,

24.видят дела Господа и чудеса Его в пучине:

25.Он речет, —
и восстает бурный ветер и высоко поднимает волны его:

26.восходят до небес, нисходят до бездны;
душа их истаевает в бедствии;

27.они кружатся и шатаются, как пьяные,
и вся мудрость их исчезает.

28.Но воззвали к Господу в скорби своей,
и Он вывел их из бедствия их.

29.Он превращает бурю в тишину,
и волны умолкают.

30.И веселятся, что они утихли,
и Он приводит их к желаемой пристани.

31.Да славят Господа за милость Его
и за чудные дела Его для сынов человеческих!

32.Да превозносят Его в собрании народном
и да славят Его в сонме старейшин!

33.Он превращает реки в пустыню и источники вод — в сушу,

34.землю плодородную — в солончатую,
за нечестие живущих на ней.

35.Он превращает пустыню в озеро,
и землю иссохшую — в источники вод;

36.и поселяет там алчущих,
и они строят город для обитания;

37.засевают поля, насаждают виноградники,
которые приносят им обильные плоды.

38.Он благословляет их, и они весьма размножаются,
и скота их не умаляет.

39.Уменьшились они
и упали от угнетения, бедствия и скорби, —

40.он изливает бесчестие на князей
и оставляет их блуждать в пустыне, где нет путей.

41.Бедного же извлекает из бедствия
и умножает род его, как стада овец.

42.Праведники видят сие и радуются,
а всякое нечестие заграждает уста свои.

43.Кто мудр, тот заметит сие
и уразумеет милость Господа.