< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

Глава 14

  • Закрыть сопоставления
  • 1. На той час тетрарх Ірод почув про Ісуса
  • 2. і сказав своїм слугам: Це Іван Хреститель; Він воскрес із мертвих і тому сили діють у ньому.
  • 3. Бо Ірод, схопивши Івана, зв'язав його й посадив до в'язниці через Іродіяду, жінку брата свого Пилипа.
  • 4. Бо Іван казав йому: Не годиться тобі її мати.
  • 5. Він хотів за ці слова його забити, та злякався юрби, що вважала його пророком.
  • 6. Коли був день народження Ірода, Іродіядина дочка танцювала посередині й сподобалася Іродові;
  • 7. він клятвено обіцяв їй дати те, чого тільки попросить.
  • 8. Вона, з намови своєї матері, казала: Дай мені тут на полумиску голову Івана Хрестителя.
  • 9. Цар засмутився, але через клятву й тих, що сиділи, наказав дати;
  • 10. послав відтяти голову Іванові у в'язниці.
  • 11. Голову принесли на полумиску та дали дівчині, а вона віднесла своїй матері.
  • 12. Прийшли його учні, взяли тіло й поховали його; пішли й сповістили Ісуса.
  • 13. Почувши це, Ісус відплив звідти човном у безлюдне місце, усамітнився; довідавшись про те, юрби пішли за Ним пішки з міст.
  • 14. Вийшовши, [Ісус] побачив велику юрбу, змилосердився над ними і вздоровив їхніх недужих.
  • 15. А як звечоріло, приступили до Нього учні, кажучи: Місце пустинне і година вже пізня, відпусти людей, щоб, пішовши в села, купили собі їжу.
  • 16. Ісус же сказав їм: Не треба їм іти, дайте ви їм їсти.
  • 17. А вони кажуть Йому: Маємо тут хіба п'ять хлібів та дві риби.
  • 18. А Він велів: Принесіть їх мені сюди.
  • 19. І, наказавши юрбам полягати на траві, узявши п'ять хлібів та дві риби, поглянув на небо, поблагословив і, переломивши, дав учням хліби, а учні - народові.
  • 20. І всі їли і наїлися, і назбирали залишків дванадцять повних кошів.
  • 21. А тих, що їли, було близько п'яти тисяч чоловіків, не рахуючи жінок і дітей.
  • 22. І зараз же звелів [Ісус своїм] учням увійти до човна і пливти перед Ним на той бік, а Він тим часом відпустить людей.
  • 23. Відпустивши юрби, вийшов сам на гору, щоб помолитися. Як звечоріло, був там сам - один.
  • 24. Човен уже був далеко від берега, його кидали хвилі, бо дув супротивний вітер.
  • 25. У четверту сторожу ночі [Ісус] прийшов до них, ступаючи по морю.
  • 26. А учні, побачивши, що Він іде по морю, жахнулися, кажучи, що це привид, і зі страху закричали.
  • 27. Зараз же сказав їм Ісус: Сміливіше, це я, не бійтеся.
  • 28. Петро, озвавшись до Нього, сказав: Господи, коли це ти, накажи мені прийти до тебе по воді.
  • 29. Він же сказав: Прийди. І вилізши з човна, Петро пішов по воді, щоб прийти до Ісуса.
  • 30. Бачачи сильний вітер, злякався, почав тонути і крикнув, кажучи: Господи, врятуй мене!
  • 31. І зараз Ісус, простягнувши руку, схопив його та й каже йому: Маловіре, чому ти засумнівався?
  • 32. Як увійшли вони до човна, вітер ущух.
  • 33. А ті, що були в човні, вклонилися Йому, кажучи: Ти справді Божий Син.
  • 34. Перепливши, ступили на землю Ґенезаретську.
  • 35. Пізнавши його, люди цієї місцевости сповістили всю околицю, принесли до Нього всіх хворих
  • 36. і благали його, щоб тільки доторкнутися до краю його одягу; і ті, що доторкалися, - врятувалися.
Ничего нет для сопоставления.