- 1. Посходня пісня. С погадай, Господи, Давида і всї скорби його.
- 2. Як він клявся Господеві, робив обітницю могучому Богу Якова:
- 3. "Не ввійду до шатра дому мого, не ляжу на постелї відпочити;
- 4. Не дам спати очам моїм, нї дрімати повікам моїм,
- 5. Поки не знайду для Господа оселї, дому для Бога Якова!"
- 6. Ось ми чували про неї в Ефратї, знайшли її на полях Яарських*.
- 7. Ходїмо, ввійдемо до дому його, поклонимось у підніжя ніг його!
- 8. Встань, Господи, поступи на місце спокою твого, ти і скеня сили твоєї.
- 9. Сьвященники твої нехай правдою зодягнуться, а угодники твої нехай торжествують!
- 10. Задля Давида, слуги твого, не відсилай від себе лице помазанця твого!
- 11. Клявся Господь Давидові правдою, не відступить він від неї: З плоду тїла твого посаджу на твоїм престолї.
- 12. Коли сини твої хоронити муть заповіт мій і велїння мої, котрих навчу їх, то й сини їх по всї часи седїти муть на твоїм престолї.
- 13. Бо Господь вибрав собі Сиона, бажав його собі за оселю.
- 14. Ось місце мого вічного спокою; ту оселюся, бажав бо я того.
- 15. Буду щедро благословити їду його, вбогих його хлїбом до сита нагодую.
- 16. Сьвященників спасеннєм зодягну, і побожні люде його радуватись будуть.
- 17. На тому місцї дам рости рогові Давида; я приготовив сьвітильника для помазанця мого.
- 18. Ворогів його соромом покрию, а на йому сияти ме корона його.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі П. Куліша та І. Пулюя > Старий Завіт > Псалми > Глава 131
