- 1. Чи ви не знаєте, браття, бо говорю тим, хто знає Закона, що Закон панує над людиною, поки вона живе?
- 2. Бо заміжня жінка, поки живе чоловік, прив'язана до нього Законом; а коли помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка.
- 3. Тому то, поки живе чоловік, вона буде вважатися перелюбницею, якщо стане дружиною іншому чоловікові; коли ж чоловік помре, вона вільна від Закону, і не буде перелюбницею, якщо стане за дружину іншому чоловікові.
- 4. Так, мої браття, і ви вмерли для Закону через тіло Христове, щоб належати вам іншому, Воскреслому з мертвих, щоб приносити плід Богові.
- 5. Бо коли ми жили за тілом, то пристрасті гріховні, що походять від Закону, діяли в наших членах, щоб приносити плід смерти.
- 6. А тепер ми звільнились від Закону, умерши для того, чим були зв'язані, щоб служити нам обновленням духа, а не старістю букви.
- 7. Що ж скажемо? Чи Закон то гріх? Зовсім ні! Але я не пізнав гріха, як тільки через Закон, бо я не знав би пожадливости, коли б Закон не наказував: Не пожадай.
- 8. Але гріх, узявши привід від заповіді, зробив у мені всяку пожадливість, бо без Закону гріх мертвий.
- 9. А я колись жив без Закону, але, коли прийшла заповідь, то гріх ожив,
- 10. а я вмер; і сталася мені та заповідь, що для життя, на смерть,
- 11. бо гріх, узявши причину від заповіді, звів мене, і нею вмертвив.
- 12. Тому то Закон святий, і заповідь свята, і праведна, і добра.
- 13. Тож чи добре стало мені смертю? Зовсім ні! Але гріх, щоб стати гріхом, приніс мені смерть добром, щоб гріх став міцно грішний через заповідь.
- 14. Бо ми знаємо, що Закон духовний, а я тілесний, проданий під гріх.
- 15. Бо що я виконую, не розумію; я бо чиню не те, що хочу, але що ненавиджу, те я роблю.
- 16. А коли роблю те, чого я не хочу, то згоджуюсь із Законом, що він добрий,
- 17. а тому вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.
- 18. Знаю бо, що не живе в мені, цебто в тілі моїм, добре; бо бажання лежить у мені, але щоб виконати добре, того не знаходжу.
- 19. Бо не роблю я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню.
- 20. Коли ж я роблю те, чого не хочу, то вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.
- 21. Тож знаходжу закона, коли хочу робити добро, що зло лежить у мені.
- 22. Бо маю задоволення в Законі Божому за внутрішнім чоловіком,
- 23. та бачу інший закон у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і полонить мене законом гріховним, що знаходиться в членах моїх.
- 24. Нещасна я людина! Хто мене визволить від тіла цієї смерти?
- 25. Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Тому то я сам служу розумом Законові Божому, але тілом закону гріховному...
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Український переклад Біблії (УПБ) І. Огієнка > Новий Завіт > До римлян > Глава 7