- 1. Ми, сильні, повинні нести слабості безсилих, а не собі догоджати.
- 2. Кожен із нас нехай догоджає ближньому на добро для збудування.
- 3. Бо й Христос не Собі догоджав, але як написано: Зневаги тих, хто Тебе зневажає, упали на Мене.
- 4. А все, що давніше написане, написане нам на науку, щоб терпінням і потіхою з Писання ми мали надію.
- 5. А Бог терпеливости й потіхи нехай дасть вам бути однодумними між собою за Христом Ісусом,
- 6. щоб ви однодушно, одними устами славили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа.
- 7. Приймайте тому один одного, як і Христос прийняв нас до Божої слави.
- 8. Кажу ж, що Христос для обрізаних став за служку ради Божої правди, щоб отцям потвердити обітниці,
- 9. а для поган щоб славили Бога за милосердя, як написано: Тому я хвалитиму Тебе, Господи, серед поган, і Ім'я Твоє буду виспівувати!
- 10. І ще каже: Тіштесь, погани, з народом Його!
- 11. І ще: Хваліть, усі погани, Господа, виславляйте Його, усі люди!
- 12. І ще каже Ісая: Буде корінь Єссеїв, що постане, щоб панувати над поганами, погани на Нього надіятись будуть!
- 13. Бог же надії нехай вас наповнить усякою радістю й миром у вірі, щоб ви збагатились надією, силою Духа Святого!
- 14. І я про вас сам пересвідчений, браття мої, що й самі ви повні добрости, наповнені всяким знанням, і можете й один одного навчати.
- 15. А писав я вам почасти трохи сміліше, якби вам нагадуючи благодаттю, що дана мені від Бога,
- 16. щоб був я слугою Христа Ісуса між поганами, і виконував святу службу Євангелії Божої, щоб приношення поган стало приємне й освячене Духом Святим.
- 17. Тож маю я чим похвалитись у Христі Ісусі, щодо Божих речей,
- 18. бо не смію казати того, чого не зробив через мене Христос на послух поган, словом і чином,
- 19. силою ознак і чудес, силою Духа Божого, так що я поширив Євангелію Христову від Єрусалиму й околиць аж до Ілліріка.
- 20. При тому пильнував я звіщати Євангелію не там, де Христове Ім'я було знане, щоб не будувати на основі чужій,
- 21. але як написано: Кому не звіщалось про Нього, побачать, і ті, хто не чув, зрозуміють!
- 22. Тому часто я мав перешкоди, щоб прибути до вас.
- 23. А тепер, не маючи більше місця в країнах оцих, але з давніх літ мавши бажання прибути до вас,
- 24. коли тільки піду до Еспанії, прибуду до вас. Бо маю надію, як буду проходити, побачити вас, і що ви проведете мене туди, коли перше почасти матиму я задоволення з вами побути.
- 25. А тепер я йду до Єрусалиму послужити святим,
- 26. бо Македонія й Ахая визнали за добре подати деяку поміч незаможним святим, що в Єрусалимі живуть.
- 27. Бо визнали за добре, та й боржники вони їхні. Бо коли погани стали спільниками в їх духовнім, то повинні й у тілеснім послужити їм.
- 28. Як це докінчу та достачу їм плід цей, тоді через ваше місто я піду до Еспанії.
- 29. І знаю, що коли прийду до вас, то прийду в повноті Христового благословення.
- 30. Благаю ж вас, браття, Господом нашим Ісусом Христом і любов'ю Духа, помагайте мені в молитвах за мене до Бога,
- 31. щоб мені визволитися від неслухняних в Юдеї, і щоб служба моя в Єрусалимі була приємна святим,
- 32. щоб із волі Божої з радістю прийти до вас і відпочити з вами!
- 33. А Бог миру нехай буде зо всіма вами. Амінь.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Український переклад Біблії (УПБ) І. Огієнка > Новий Завіт > До римлян > Глава 15
