Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі І. Хоменка > Новий Завіт > Євангелія від Матея > Глава 25

Глава 25

1. “Тоді Небесне Царство буде подібне до десятьох дів, що взяли свої лямпи й вийшли назустріч молодому.
2. П'ять з них були нерозумні, а п'ять мудрі.
3. Нерозумні взяли з собою світичі, та не взяли оливи з собою.
4. Мудрі ж узяли в посудинках оливу.
5. Через те, що молодий був забарився, всі задрімали й поснули.
6. Та опівночі крик залунав: Ось молодий! Виходьте йому назустріч!
7. Схопились тоді всі ті діви й приготували свої світичі.
8. А нерозумні мовлять до мудрих: Дайте нам вашої оливи, бо наші світичі гаснуть.
9. Мудрі ж у відповідь їм кажуть: Щоб часом і нам, і вам не забракло – підіть краще до продавців та й купіть собі.
10. І от як вони пішли купувати, прибув молодий, і ті, що були готові, ввійшли з ним у весільний покій, і замкнулись двері.
11. Нарешті приходять також інші діви й кажуть: Господи, Господи, відчини нам!
12. А він у відповідь їм мовить: Істинно кажу вам: Я вас не знаю.
13. Чувайте, отже, не знаєте бо ні дня, ні години.
14. І немов той чоловік, що, пускаючись у дорогу, прикликав своїх слуг і передав їм своє майно.
15. Одному він дав п'ять талантів, другому – два, а третьому один, кожному за його здібністю, і від'їхав.
16. Той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, і придбав других п'ять талантів.
17. Так само і той, що взяв два, також: придбав два других.
18. А той, що взяв лише один, пішов, викопав у землі яму та й сховав гроші пана свого.
19. По довгім часі приходить пан слуг тих і зводить з ними обрахунок.
20. Приступив той, що узяв був п'ять талантів, і приніс других п'ять талантів: Мій пане, – каже, – ти мені дав п'ять талантів, – ось я придбав других п'ять талантів.
21. Сказав до нього його пан: Гаразд, слуго добрий і вірний. У малому ти був вірний, поставлю тебе над великим. Увійди в радість пана твого.
22. Приступив і той, що взяв був два таланти та й каже: Пане; два таланти передав ти мені. Ось других два я придбав.
23. Сказав до нього пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний! У малому був ти вірний, поставлю тебе над великим. Увійди в радість твого пана.
24. Приступив і той, що взяв був лише один талант, і каже: Пане, знав я тебе, що ти жорстокий чоловік: пожинаєш, де не сіяв, і визбируєш, де ти не розсипав.
25. Тому, зо страху, я пішов і закопав талант твій у землю. Ось він – маєш твоє.
26. Озвався його пан і каже до нього: Лукавий слуго й лінивий! Ти знав, що я пожинаю, де не сіяв, і визбирую, де я не розсипав.
27. Тож треба було тобі віддати мої гроші торгівцям, і я, повернувшись, забрав би своє з відсотками.
28. Візьміть, отже, талант від нього й дайте тому, хто має їх десять.
29. Бо кожному, хто має, додасться, і він матиме над міру; а в того, хто не має, заберуть і те, що має.
30. А нікчемного слугу того викиньте в темряву кромішню. Там буде плач і скрегіт зубів.
31. Якже прийде Син Чоловічий у своїй славі, й ангели всі з ним, тоді він сяде на престолі своєї слави.
32. І зберуться перед ним усі народи, і він відлучить їх одних від одних, як пастух відлучує овець від козлів;
33. і поставить овець праворуч себе, а козлів ліворуч.
34. Тоді цар скаже тим, що праворуч нього: Прийдіть, благословенні Отця мого, візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу.
35. Бо я голодував, і ви дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене напоїли; чужинцем був, і ви мене прийняли;
36. нагий, і ви мене одягли; хворий, і ви навідались до мене; у тюрмі був, і ви прийшли до мене.
37. Тоді озвуться праведні до нього: Господи, коли ми бачили тебе голодним і нагодували, спрагненим і напоїли?
38. Коли ми бачили тебе чужинцем і прийняли, або нагим і одягнули?
39. Коли ми бачили тебе недужим чи в тюрмі й прийшли до тебе?
40. А цар, відповідаючи їм, скаже: Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших – ви мені зробили.
41. Тоді скаже й тим, що ліворуч: Ідіть від мене геть, прокляті, в вогонь вічний, приготований дияволові й ангелам його;
42. бо голодував я, і ви не дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене не напоїли;
43. був чужинцем, і ви мене не прийняли; нагим, і ви мене не одягнули; недужим і в тюрмі, і не навідались до мене.
44. Тоді озвуться і ті, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодним або спраглим, чужинцем або нагим, недужим або в тюрмі, і тобі не послужили?
45. А він відповість їм: Істинно кажу вам: те, чого ви не зробили одному з моїх братів найменших – мені також ви того не зробили.
46. І підуть ті на вічну кару, а праведники – на життя вічне.”