Глава 1

< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22
  • 1. І цар Давид (був) старий, він постарівся днями, і зодягали його одіжжю, і він не міг зігрітися.
  • 2. І сказали його раби: Хай пошукають нашому панові цареві молоду дівчину, і хай служить цареві і буде його гріти і спатиме з ним, і наш пан цар нагріється.
  • 3. І пошукали гарну молоду дівчину в усій країні Ізраїля і знайшли Авісаку Соманітянку і привели її до царя.
  • 4. І дівчина (була) дуже гарна. І гріла царя і йому служила, і цар її не пізнав.
  • 5. І Адоній син Анґіти піднявся, кажучи: Я царюватиму. І зробив собі колісниці і коні і пятдесять мужів, щоб бігли перед ним.
  • 6. І його батько ніколи не перешкодив йому, кажучи: Навіщо ти це вчинив? І він (був) дуже гарний з вигляду, і його породила (мати) після Авессалома.
  • 7. І його слова годилися з Йоавом сином Саруя і годилися з Авіятаром священиком, і вони помагали Адонію.
  • 8. І священик Садок і Ванея син Йодая і Натан пророк і Семеї і Риї і витязі Давида не були за Адонією.
  • 9. І Адонія приніс жертву овець і телят і ягнят при камені Зоелета, що був близько джерела Роґила, і покликав всіх своїх братів і всіх мужів Юди, слуг царя.
  • 10. І пророка Натана і Ванею і витязів і свого брата Соломона не покликав.
  • 11. І Натан промовив до Вирсавії матері Соломона, кажучи: Чи ти не зачула, що зацарював Адонія син Анґіти і наш пан Давид не взнав.
  • 12. І тепер іди, я ж тобі дам раду, і спасеш свою душу і душу твого сина Соломона.
  • 13. Ходи, ввійди до царя Давида і скажеш йому, мовлячи: Мій пане царю, чи ти не поклявся твоїй рабині, кажучи, що: Твій син Соломон царюватиме після мене і він сидітиме на моєму троні, і як це зацарював Адоній?
  • 14. І ось, ще як ти там говоритимеш з царем і я ввійду після тебе і докінчу твої слова.
  • 15. І ввійшла Вирсавія до царя до кімнати, і цар (був) дуже старий, і Авісак Соманітянка служила цареві.
  • 16. І схилилася Вирсавія і поклонилася цареві. І сказав цар: Що тобі є?
  • 17. Вона ж сказала: Пане мій, царю, ти поклявся твоїй рабині Господом Богом твоїм, кажучи, що: Твій син Соломон царюватиме після мене, і він сяде на мій трон.
  • 18. І ось тепер зацарював Адонія, і ти, мій пане, царю, не взнав.
  • 19. І він приніс в жертву телят і ягнят і багато овець, і покликав всіх синів царя і священика Авіятара і володаря сили Йоава, і не покликав твого раба Соломона.
  • 20. І ти, мій пане царю, очі всього Ізраїля на тобі, щоб сповістити їм хто сидітиме на престолі мого пана царя після нього.
  • 21. І станеться, що коли засне мій пан цар з своїми батьками, і я і мій син Соломон будемо грішними.
  • 22. І ось, як вона ще говорила з царем і прийшов пророк Натан.
  • 23. І сповіщено цареві: Ось пророк Натан. І він ввійшов перед лице царя і поклонився цареві перед його лицем до землі.
  • 24. І сказав Натан: Мій пане царю, чи ти сказав: Адоній царюватиме після мене і він сяде на моїм престолі?
  • 25. Бо він сьогодні зійшов і приніс в жертву телят і ягнят і багато овець і покликав всіх синів царя і володарів сили і священика Авіятара, і ось вони їдять і пють перед ним, і сказали: Хай живе цар Адоній.
  • 26. І мене самого, твого раба, і священика Садока і Ванея сина Йодая і твого раба Соломона не покликав.
  • 27. Чи це слово вийшло від мого пана царя? І ти не обявив твому рабові хто сяде на перстолі мого пана царя після нього.
  • 28. І відповів Давид і сказав: Покличте мені Вирсавію. І вона ввійшла перед царя і стала перед ним.
  • 29. І поклявся цар і сказав: Хай живе Господь, який спас мою душу з усього пригнічення,
  • 30. бо так як поклявся я тобі Господом Богом Ізраїля, кажучи: Що твій син Соломон царюватиме після мене, і він сидітиме на моїм престолі замість мене, так вчиню я в цьому дні.
  • 31. І схилилася Вирсавія лицем до землі і поклонилася цареві і сказала: Хай живе мій пан цар Давид на віки.
  • 32. І сказав цар Давид: Покличте мені священика Садока і пророка Натана і Ванея сина Йодая. І вони ввійшли перед царя.
  • 33. І сказав їм цар: Візьміть з собою рабів вашого пана і посадіть мого сина Соломона на моє осля і попровадьте його до Ґіона,
  • 34. і там священик Садок і пророк Натан хай помаже його на царя над Ізраїлем, і затрубіть в роги і скажете: Хай живе цар Соломон.
  • 35. І він сяде на моїм престолі і він царюватиме замість мене, і я заповів, щоб він був проводирем над Ізраїлем і Юдою.
  • 36. І відповів Ванея син Йодая цареві і сказав: Хай буде. Хай це потвердить Господь Бог мого пана царя.
  • 37. Так як Господь був з моїм паном царем, так хай буде з Соломоном і хай звеличить його престіл над престіл мого пана царя Давида.
  • 38. І зійшов священик Садок і пророк Натан і Ваней син Йодая і херреттії і фелеттії і посадили Соломона на осла царя Давида і повели його до Ґіона.
  • 39. І взяв священик Садок ріг олії з шатра і помазав Соломона і затрубів рогом, і сказав ввесь нарід: Хай живе цар Соломон.
  • 40. І ввесь нарід пішов за ним і танцювали в групах і раділи великою радістю, і земля розступилася через їхній голос.
  • 41. І почув Адоній і всі ним покликані, і вони закінчили їсти. І почув Йоав голос рогу і сказав: Що це за голос, чому місто шумить?
  • 42. Як він ще говорив і ось прийшов Йонатан син священика Авіатара, і сказав Адоній: Ввійди, бо ти є чоловіком сили, і добро звіщаєш.
  • 43. І відповів Йонатан і сказав: І поправді наш пан цар Давид поставив Соломона царем.
  • 44. І цар післав з ним священика Садока і пророка Натана і Ванея сина Йодая і хереттів і фелеттів, і посадили його на осла царя.
  • 45. І Садок священик і Натан пророк помазали його на царя в Ґіоні, і пішли звідти радіючи, і місто зашуміло. Це голос, який ви почули.
  • 46. І Соломон засів на царському престолі,
  • 47. і ввійшли раби царя поблагословити нашого пана царя Давида, кажучи: Хай Бог прославить імя Соломона твого сина понад твоє імя і хай прославить його престіл понад твій престіл. І поклонився цар на свому ліжку,
  • 48. і так сказав цар: Благословенний Господь Бог Ізраїля, що сьогодні дав, щоб сів з мого насіння на мій престіл, і мої очі бачать.
  • 49. І жахнулися і перелякалися всі покликані Адонія і пішов (кожний) чоловік своєю дорогою.
  • 50. І Адоній перелякався лиця Соломона і встав і пішов і схопився за роги жертівника.
  • 51. І сповіщено Соломонові, кажучи: Ось Адоній перелякався царя Соломона і держиться рогів жертівника, кажучи: Хай покленеться мені сьогодні цар Соломон, що не забє твого раба мечем.
  • 52. І сказав Соломон: Якщо він буде сином сили, то ні волосок йому не впаде на землю; і якщо в ньому зло знайдеться, помре.
  • 53. І цар Соломон післав і відвів його від жертівника і він ввійшов і поклонився цареві Соломонові, і сказав йому Соломон: Іди до твого дому.