- 1. Напоумлення Давида, коли він був у печері. Молитва.
- 2. Моїм голосом я закликав до Господа, моїм голосом я помолився до Господа.
- 3. Пролию перед Ним моє благання, сповіщу перед Ним мою журбу.
- 4. Коли заникав у мені мій дух і Ти пізнав мої стежки. На цій дорозі, якою ми ходили, сховали мені засідку.
- 5. Я дивився на право і глядів, бо не було того, що мене знав. Від мене пропала втеча, і немає того, хто шукав би мою душу.
- 6. Я закликав до Тебе, Господи, я сказав: Ти моя надія, моя часть в землі живих,
- 7. Будь уважний до моєї молитви, бо я дуже упокорений. Визволи мене від тих, що мене переслідують, бо вони скріпилися понад мене.
- 8. Господи, виведи мою душу з вязниці, щоб я визнавався твому імені. Мене очікуватимуть праведні, аж доки Ти мені не віддаси.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі Українського біблійного товариства, 1997 р. > Старий Завіт > Псалми > Глава 141
