• 1. Давида до Ґоліята. Благословенний Господь Бог мій, що повчає мої руки на бій, мої пальці на війну.
  • 2. Моє милосердя і моя охорона, мій помічник і мій визволитель, мій оборонець, і на Нього я поклав надію, Він підкоряє мій нарід під мене.
  • 3. Господи, чим є людина, що Ти їй обявився, і людський син, що вшановуєш його?
  • 4. Людина уподібнилася до марноти, її дні минають наче тінь.
  • 5. Господи, прихили твої небеса і зійди, доторкнися гір, і задимляться.
  • 6. Заблесни блискавицею і розженеш їх, пішли твої стріли і замішаєш їх.
  • 7. Пішли твою руку з гори, визволи мене і спаси мене від великих бід, з руки чужих синів,
  • 8. яких уста висказали марне, і їхня правиця - правиця неправди.
  • 9. Боже, заспіваю Тобі пісню нову, на десятиструннім псалтирі співатиму Тобі,
  • 10. що даєш царям спасіння, що спасаєш Давида твого раба від поганого меча.
  • 11. Визволи мене і спаси мене з руки синів чужинців, яких уста заговорили марне і їхня правиця - правиця неправди.
  • 12. Яких сини наче нові саджанці посаджені в їхній молодості, їхні дочки гарні, прикрашені наче подоба храму,
  • 13. їхні покої повні, що викидають з цього в це, їхні вівці багатоплідні, що множаться на їхніх дорогах,
  • 14. їхні воли годовані, немає запалої огорожі, ані проходу, ані крику на їхніх площах.
  • 15. Блаженним назвали нарід, в якого так є. Блаженний нарід, в якого Господь його Бог.