Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі Українського біблійного товариства, 1997 р. > Старий Завіт > Плач Єремiї > Глава 1

Глава 1

1. Як самотнім сіло місто, що було переповнене народами, стало наче вдовою воно, що було виповнене народами, воно, що володіло країнами, стало давачем данини.
2. Плачучи воно плакало в ночі, і його слези на його щоках, і немає (нікого) хто б його потішив з усіх, що його любили. Всі його друзі відреклися його, стали його ворогами.
3. Переселено Юдею від його впокорення і від множества його рабства. Воно сіло між народами, не знайшло спочинку. Всі, що його переслідували, його захопили посеред тих, що гноблять.
4. Дороги Сіону плачуть томущо немає тих, що приходять в празник. Всі його брами знищені, його священики стогнуть, його дівчата поведені, і воно огірчене в собі.
5. Гнобителі стали йому за голову, і пощастило його ворогам, бо Господь упокорив його через множество його безбожностей. Його немовлята пішли в полон перед лицем гнобителя.
6. І забрано в дочки Сіону всю її красу. Його володарі стали як барани, що не знаходять стада, і пішли перед лицем переслідувача не в силі.
7. Єрусалим згадав дні свого впокорення і своїх відкинень, все своє любе, що було від давних днів, коли його нарід впав до рук гнобителя і для нього не було помічника, його вороги, бачачи, засміялися над його переселенням.
8. Єрусалим згрішив гріхом, через це був скинений. Всі, що його прославляли, його впокорили, бо побачили його сором, і він стогне і повернувся назад.
9. Його нечистота при його ногах, він не згадав свого кінця. І він понизив гордощі, немає того, хто його потішає. Господи, поглянь на моє впокорення, бо ворог звеличився.
10. Він, гноблячи, простягнув свою руку на все їй любе. Бо він побачив народи, що входили до його святині, яким Ти заповів їм не ввійти до твого збору.
11. Ввесь його нарід стогне, шукаючи хліба, дали його улюблене в їжу, щоб повернути душу. Господи, поглянь і подивися, бо він став без честі.
12. Не до вас всі, що проходять дорогою. Поверніться і погляньте чи є біль як мій біль, що стався. Мене впокорив Господь в дні гніву його люті.
13. Зі своєї висоти післав огонь в моїх костях, зібрав його. Простягнув сіть моїм ногам, повернув мене на зад, дав мене знищеним, цілий день в болях.
14. Він чував над моїми безбожностями. На моїх руках сплели, пішли мені на горло. Послабла моя сила, бо дав Господь в мої руки, не зможу стояти.
15. Господь забрав всіх моїх володарів з посеред мене, скликав на мене час, щоб розбити моїх вибраних. Господь витиснув точило дівчині, дочці Юди. За це я плачу.
16. Моє око вивело воду, бо віддалився від мене той, хто мене потішає, хто повертає мою душу. Мої сини були знищені, бо ворог скріпився.
17. Сіон розвів свої руки, немає того, хто його потішає. Господь заповів Якову, довкруги нього його гнобителі, Єрусалим став відлучений посеред них.
18. Праведний Господь, бо я огірчив його уста. Послухайте ж, всі народи, і погляньте на мій біль. Мої дівчата і мої молоді пішли в полон.
19. Я закликав до моїх любовників, а вони мене обманули. Мої священики і мої старшини в місті - їх не стало, бо пошукали собі їжу, щоб повернути їхні душі, і не знайшли.
20. Поглянь, Господи, бо я пригнічений. Моє лоно стривожилося, обернулося в мені моє серце, бо будучи огірчена я огірчила. Зі зовні бездітним зробив мене меч так як в домі смерть.
21. Послухайте ж бо я стогну, немає того, хто мене потішає. Всі мої вороги почули про моє зло і зраділи, бо Ти вчинив. Ти навів день, Ти назвав час, і мені стали однаковими.
22. Хай ввійде всяке їхне зло перед твоє лице, і обчисть їх, так як Ти зробив очищення за всі мої гріхи, бо численні мої стогнання, і моє серце засмучене.