Глава 1

< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28
  • 1. Перше слово написав я про все, о Теофіле, що Ісус почав робити й навчати,
  • 2. аж до того дня, коли вознісся, давши Завіт через Святого Духа апостолам, яких був вибрав.
  • 3. Перед ними постав живий після своїх страждань, з численними доказами, з'являючись їм упродовж сорока днів і промовляючи про Боже Царство.
  • 4. І як був з ними, наказав їм не відходити від Єрусалима, але очікувати обіцяного від Батька, про яке ви чули від мене.
  • 5. Бо Іван же хрестив водою, ви ж маєте хреститися Святим Духом за кілька днів.
  • 6. Вони зійшлися та й питали його, кажучи: Господи, чи не тепер ти відновиш царство Ізраїля?
  • 7. Сказав їм: Не вам знати часи й роки, які Батько поклав своєю владою,
  • 8. але ви одержите силу, коли, щойно найде на вас Святий Дух і будете мені свідками в Єрусалимі та по всій Юдеї і Самарії та аж до краю землі.
  • 9. Сказавши це, став возноситися на їхніх очах - і хмара сховала його з виднокола.
  • 10. Коли вдивлялися в небо, як він віддалився, то два мужі в білих убраннях з'явилися перед ними
  • 11. та й сказали: Галилейські мужі, чого стоїте й дивитесь на небо? Цей Ісус, що піднісся від вас на небо, прийде так само, як оце бачили ви, коли йшов Він на небо.
  • 12. Тоді повернулися до Єрусалима з гори, званої Оливною, що неподолік Єрусалима, на відстані дня ходи в суботу.
  • 13. Прийшовши, завітали до покою, де перебували Петро та Іван, Яків та Андрій, Пилип та Тома, Вартоломій та Матвій, Яків Алфеїв та Симон Зилот і Юда Яковів.
  • 14. Усі вони перебували однодушно на молитві [і благанні] з жінками, з Марією, Ісусовою матір'ю, та його братами.
  • 15. Тими днями Петро, ставши серед учнів, а громада була осіб із сто двадцять, сказав:
  • 16. Мужі-братове! Треба було, щоб сповнилося Писання, яке передрікав Святий Дух устами Давида про Юду, що привів тих, які схопили Ісуса,
  • 17. бо він був зарахований до нас і дістав жереб цього служіння.
  • 18. Він придбав поле ціною несправедливости і, впавши сторч головою, розбився надвоє і випало все його нутро.
  • 19. Це стало відомо всім мешканцям Єрусалима, тому те поле їхньою мовою зветься Акелдама, тобто поле крови.
  • 20. Бо написано в Книзі Псалмів: Хай стане його двір пусткою і хай не буде нікого, що жив би в ньому. Або ж: Урядування його хай візьме інший.
  • 21. Треба, отже, щоб один з тих мужів, що був з нами впродовж усього часу, коли Господь Ісус перебував і спілкувався з нами, -
  • 22. почавши від Іванового хрещення і до дня, як піднісся від нас, - один з них був з нами свідком його воскресіння.
  • 23. І поставили двох: Йосипа, названого Варнавою, який ще й прозваний був Юстом, та Матвія.
  • 24. Помолившись, сказали: Ти, Господи, серцезнавче всіх, покажи, кого з цих двох ти вибрав
  • 25. для служіння і апостольства, натомість Юди, який відпав, щоб піти на своє місце.
  • 26. І кинули жереб; випав жереб на Матвія, якого й дораховано до одинадцятьох апостолів.