- 1. Не хочу, брати, щоб ви не знали, що всі наші батьки були під хмарою - і всі перейшли через море;
- 2. усі хрестилися в Мойсеєві - у хмарі і в морі;
- 3. всі їли ту саму духовну їжу;
- 4. всі випили той самий духовний напій, бо пили з духовної скелі, що йшла слідом (за ними), - а та скеля - був Христос.
- 5. Але не багатьох їх уподобав Бог, бо були повбивані в пустині.
- 6. Ці ж приклади були для нас, щоб ми не були жадібні на зло, як були жадібні вони.
- 7. Не служіть ідолам, як деякі з них, як ото написано: Народ сів їсти й пити, і встав грати.
- 8. Не піддаваймося розпусті, як деякі з них блудодіяли, - і полягло їх одного дня двадцять три тисячі.
- 9. Не випробовуймо Христа, як деякі з них випробовували, - і від гадюк загинули.
- 10. Не нарікайте, як деякі з них нарікали, - і загинули від душогубця.
- 11. [Усе] це сталося з ними для прикладу, - і для нас воно написане як наука, для яких настали кінці віків.
- 12. Тому, хто вважає, що він стоїть, хай стережеться, щоб не впав.
- 13. На вас найшла лише людська спокуса. Але вірний Бог не допустить, щоб ви спокушалися понад міру, бо при спокусі дасть і вихід, аби ви могли її перенести.
- 14. Тому, мої улюблені, втікайте від служіння ідолам.
- 15. Кажу як мудрим: судіть самі про те, що я кажу.
- 16. Чаша благословення, якою благословляємо, чи не є вона спільнотою у Христовій крові? Хліб, який ломимо, чи не є він спільнотою у Христовім тілі?
- 17. Бо один хліб, - і ми, численні, є одним тілом; бо всі причащаємося з одного хліба.
- 18. Погляньте на Ізраїля тілесним зором: хіба ті, що їдять жертви, не є спільниками вівтаря?
- 19. То що ж я кажу? Що жертва ідолам є чимось, чи ідол чимось?
- 20. (Ні,) бо те, що жертвують [погани], - бісам жертвують, а не Богові. Не хочу, щоб і ви були спільниками бісів.
- 21. Не можете пити з Господньої чаші і з бісівської чаші; не можете бути спільниками Господнього столу і столу бісівського.
- 22. Чи будемо дратувати Господа? Чи ми є сильнішими від нього?
- 23. Усе [мені] можна, але не все корисне. Усе [мені] можна, але не все будує.
- 24. Хай ніхто не шукає свого власного, але [кожний] те, що для ближнього.
- 25. Їжте все, що продають на торговищі, не зазнаючи докорів сумління,
- 26. бо земля - Господня, і все, що на ній.
- 27. Коли хто з невірних запросить вас і захочете піти, - їжте все, що вам запропонують, не сумніваючись совістю.
- 28. Якщо ж хто вам скаже: Це жертва для ідолів, - не їжте задля того, хто (це) сказав, та й за совість. [Земля - Господня земля, і все, що на ній].
- 29. Совість маю на думці не свою, але іншого. Бо чому моя свобода має судитися совістю іншого?
- 30. Коли я дякую за їжу, то навіщо зневажають мене за те, за що я дякую?
- 31. Отже, коли їсте, коли п'єте, чи щось інше робите, - все робіть на славу Божу.
- 32. Не вводьте у спокусу юдеїв, і греків, і Церкви Божої,
- 33. так, як і я в усьому всім догоджаю, не шукаючи своєї користи, але для користи багатьох, щоб спаслися.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі Українського біблійного товариства, 1997 р. > Новий Завіт > 1-е до коринтян > Глава 10