- 1. Коли я говорю людськими й ангельськими мовами, але любови не маю, то став я дзвінкою міддю або гучним цимбалом.
- 2. І коли маю пророцтво, відаю всі таємниці й усе знання, коли маю всю віру, так що гори переставляю, але любови не маю, - то я ніщо.
- 3. І коли я роздам усе моє майно, коли віддам своє тіло на спалення, але любови не маю, - то жодної користи не матиму.
- 4. Любов довготерпить, любов милосердна, не заздрить, любов не величається, не гордиться,
- 5. ані вередує, не шукає свого власного, не злоститься, не приписує зла,
- 6. не радіє з несправедливости, а радіє з правди;
- 7. все зносить, в усе вірить, усього сподівається, все терпить.
- 8. Любов ніколи не минає. Хоч є пророцтва, - та припиняться, хоч є мови, - та замовкнуть, хоч є знання, - та зникне.
- 9. Бо ми знаємо частково й пророкуємо частково.
- 10. Коли ж настане досконале, [тоді] припиниться часткове.
- 11. Коли я був дитиною, то й говорив як дитина, думав як дитина, розумів як дитина. Коли [ж] став дорослим чоловіком, то відкинув дитиняче.
- 12. Тепер бачимо, як у дзеркалі, неясно, тоді ж - віч-на-віч. Тепер знаю частково, тоді ж пізнаю так, як і сам я був пізнаний.
- 13. Тепер залишаються віра, надія, любов, - оці три; найбільша з них - це любов.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі Українського біблійного товариства, 1997 р. > Новий Завіт > 1-е до коринтян > Глава 13
