Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Український Новий Заповіт (переклад о. Рафаїла Турконяка) > До римлян > Глава 11

Глава 11

1. Отож, я запитую: Чи відкинув Бог свій народ? Цілковито ні! Бо і я ізраїлець, з насіння Авраама, з племені Веніямина.
2. Не відкинув Бог свого народу, який знав і раніше. Хіба не знаєте, що Писання каже про Іллю, як він просить Богові на Ізраїля:
3. Господи, повбивали твоїх пророків, порозбивали твої вівтарі, а я залишився сам, і шукають моєї душі?
4. І що ж каже йому Божа відповідь? - Лишив я собі сім тисяч чоловіків, які не схилили коліно перед Ваалом.
5. Так само і тепер лишилася решта - за вибором ласки.
6. Якщо ж за ласкою, то не за вчинками, бо тоді ласка вже не була б ласкою. [А коли із вчинків, то це вже не ласка, інакше вчинок уже не вчинок].
7. Що ж? Того, що шукає Ізраїль, він не одержав, а вибрані одержали; інші ж затверділи,
8. як ото написано: Наслав на них Бог духа затьмарення: очі, щоб не бачили, вуха, щоб не чули, - аж до нинішнього дня.
9. І Давид каже: Хай буде їхня пожива сильцем, пасткою і спокусою - на відплату їм.
10. Хай затемніють їхні очі, щоб не бачили, і хай їхня спина завжди буде зігнута!
11. Отож, запитую: Чи спіткнулися вони, щоб упасти? Зовсім ні! Бо через їхнє падіння буде спасіння поганам, щоб їх самих роздражнити.
12. Якщо ж їхнє падіння є набутком для світу, а їхній занепад - багатство для поган, то наскільки більшою була б їхня повнота!
13. Кажу вам, поганам: Оскільки я є апостолом для поган, прославляю моє служіння;
14. може, цим роздражню своїх кревних за тілом і спасу кого з них.
15. Бо коли їхнє відкинення є примиренням для світу, то чим же є їхнє прийняття, як не життям із мертвих?
16. Коли розчин святий, то й тісто святе; а коли корінь святий, то й гілля святе.
17. Коли ж деякі з гілок відломилися, а ти, бувши дикою оливкою, прищепився до них і живишся з кореня та соку оливки,
18. то не хвалися перед гілками. Якщо ж хвалишся, то пам'ятай, що не ти корінь носиш, але корінь носить тебе.
19. Скажеш: Галузки відломлено, щоб я прищепився.
20. Гаразд. Вони відломилися через невірство, а ти тримаєшся вірою. Не величайся, але бійся.
21. Бо коли Бог не пожалів природних галузок, то він і тебе не пощадить.
22. Отже, споглядай Божу ласку і суворість: на тих, що відпали, - суворість, а на тебе - Божа ласка, якщо залишатимешся в ласці; якщо ж ні, то будеш відрубаним.
23. Та й вони, якщо не залишаться в невірстві, будуть прищеплені, бо Бог має силу їх знову прищепити.
24. Бо коли ти, відтятий від оливки, дикої за своєю природою, був проти природи прищеплений до доброї оливки, - то настільки більш ті, що згідно з природою будуть прищеплені до власної оливки?
25. Бо не хочу, братове, щоб ви не знали цієї таємниці, - аби не були ви високої думки про себе, - що часткове очерствіння на Ізраїль сталося доти, доки не ввійде повнота поган,
26. відтак увесь Ізраїль врятується, як написано: Визволитель прийде з Сіона, відверне безбожність від Якова.
27. І ось їм від мене завіт, коли заберу їхні гріхи.
28. Згідно з благовістям, вони вороги задля вас; а згідно з обранням, - улюблені задля батьків.
29. Адже Божі дарування і покликання не скасовуються.
30. Бо як ви колись не корились Богові, а тепер помилувані через їхній непослух,
31. так і вони нині спротивилися задля милосердя над вами, щоб і самі були помилувані.
32. Бо замкнув Бог усіх у непослух, щоб усіх помилувати.
33. О, глибино багатства, премудрости, розуму Божого! Які незбагненні його присуди і недосліджені його дороги!
34. Бо хто пізнав розум Господній? Або хто був дорадником йому?
35. Або хто дав йому раніше, щоб воно було віддане?
36. Бо все з нього, через нього і для нього! Йому слава навіки. Амінь.