- 1. Премудрість збудувала будинок собі, витесала сїм стовпів до него,
- 2. Заколола жертви, налила вина й приготовила стіл у себе;
- 3. Розіслала служебки свої, щоб покликали з городських висот:
- 4. Хто невчений простак, звертай сюди! а тим, що на розум убогі, сказала:
- 5. Прибувайте та їжте мій хлїб і вино моє пийте;
- 6. Покидайте дурноту, й жийте, та ходїте стежками, що вам розум укаже!
- 7. Хто хоче кепкуна навчати, наживе собі неславу, а хто докоряє безбожникові, сказу собі чинить.
- 8. Не картай кепкуна, бо зненавидить тебе; картай мудрого, а будеш йому любий;
- 9. Дай науку мудрому, - зробиться ще премудрійшим, вмудряй праводушного, а він своє знаннє примножить.
- 10. Почин премудростї - страх Господень, а пізнаннє сьвятого - се розум;
- 11. Бо тілько через мене продовжиться вік твій і причиниться тобі років життя.
- 12. Коли ти мудрий, то мудрий єси собі на користь; коли ж пустун ти, тобі від сього шкода.
- 13. Женщина нерозсудлива, щебетлива й глупа невіжа,
- 14. Сїдає на стілцї вона в свойму будинку, на підвисшених місцях у містї,
- 15. Щоб кликати тих, що йдуть дорогою, що правими дорогами своїми ходять:
- 16. Хто неук, завертай сюди! а недоумкові каже:
- 17. Вода украдена солодша, й вкритий хлїб смашнїйший.
- 18. А він і не знає, що там самі мерцї, а ті, кого вона закличе, - в преисподнїй.
Ничего нет для сопоставления.
