- 1. Убогий в своїй невинностї лучший, анїж багач із ложними устами, а до того дурний.
- 2. Не добре душі без знання, й хто поквапний ногами, спіткнеться.
- 3. Безумність чоловіка скривляє дорогу його, та ще й на Господа він серцем нарікає.
- 4. Багацтво друзїв много прихиляє, а бідного й один покидає.
- 5. Ложний сьвідок не уйде кари, й хто сплетає лжу, рятунку не знайде.
- 6. Багацько тих, що, знай, шукають ласки в значних, і кожен друг тому, хто дає гостинцї.
- 7. Убогого ненавидять і брати його, а надто кидають його (богаті) друзї; біжить за ними, щоб поговорити, та й те надармо.
- 8. Хто розуму здобуває, любить свою душу; хто розважливий - находить добро.
- 9. Ложний сьвідок покаран буде, й хто брехню сплїтав - погибне.
- 10. Не личять дурневі роскоші, а ще меньше слузї - старшованнє над князями.
- 11. Розвага чинить чоловіка повільним до гнїву, й слава для його - вирозумілість на проступки.
- 12. Царський гнїв - як би рик лева, а його ласкавість - мов роса на зелень.
- 13. Дурний син - гризота отцеві, а сварлива жінка - мов вода крізь кришу текуча.
- 14. І дом і майно - спадщина по родителях, а розумная жона - від Господа.
- 15. Лїнь наводить сонливість, і недбала душа терпіти ме голод.
- 16. Хто заповідь певнить, береже свою душу, кому ж байдужні путї його, той погибне.
- 17. Хто чинить добро вбогому, той Богу позичає, і він нагородить йому добродїйство його.
- 18. Карай твого сина, покіль є надїя, й не трівожся криком його.
- 19. Гнївливий нехай прийме кару, бо як пощадиш його, то доведеться тобі ще не раз карати його.
- 20. Слухай поради, й приймай докори, щоб через те опісля статись тобі мудрим.
- 21. Багацько задумів у серцї чоловіка, та станеться те, що призначив Господь.
- 22. Радість чоловікові, що любить добро чинити, а вбогий чоловік лучший, як льживий.
- 23. Господень страх веде до жизнї, й хто має його, все буде довольний, та й зло не досягне його.
- 24. Лїнивий спускає руку свою по чашу, та тяжко йому донести її до рота.
- 25. Скараєш зрадливого, то й неук стане осторожним; скартаєш розумного - він ще порозумнїє.
- 26. Хто батька нехтує й матїр проганяє, - той син ледачий й безчесний.
- 27. Не слухай, мій сину, підшептів, доводячих до відвернення від слів розумних.
- 28. Лукавий сьвідок глузує з суду; уста беззаконних пожирають неправду.
- 29. На зрадливих готові суди, а на тїло безумних - удари.
Ничего нет для сопоставления.
