- 1. У починї було Слово, й Слово було в Бога, й Бог було Слово.
- 2. Воно було в починї у Бога.
- 3. Все Ним стало ся; і без Него не стало ся нїщо, що стало ся.
- 4. У Йому життє було: й життє було сьвітлом людям.
- 5. І сьвітло у темряві сьвітить, і темрява Його не обняла.
- 6. Був чоловік посланий від Бога, ймя йому Йоан.
- 7. Сей прийшов на сьвідкуваннє, щоб сьвідкувати про сьвітло, щоб усї вірували через него.
- 8. Не був він сьвітло, а щоб сьвідкувати про сьвітло.
- 9. Було сьвітло правдиве, що просьвічує кожного чоловіка, що приходить на сьвіт.
- 10. На сьвітї був, і сьвіт Ним настав, і сьвіт Його не пізнав.
- 11. У своє прийшов, і свої не прийняли Його.
- 12. Которі ж прийняли Його, дав їм власть дїтьми Божими стати ся, що вірують в імя Його:
- 13. що не від крові, нї від хотїння тїлесного, нї від хотїння мужеського, а від Бога родили ся.
- 14. І Слово тїлом стало ся, і пробувало між нами (й бачили ми славу Його, славу, яко Єдинородного від Отця), повне благодати і правди.
- 15. Йоан сьвідкує про Него, й покликував, глаголючи: Се той, про кого казав я: За мною грядущий поперед мене був; бо перш мене був.
- 16. І з повноти Його ми всї прийняли й благодать за благодать.
- 17. Бо закон через Мойсея даний був; благодать і правда через Ісуса Христа стала ся.
- 18. Бога нїхто не бачив нїколи; єдинородний Син, що в лонї Отця, той вияснив.
- 19. І се сьвідченнє Йоанове, як післали Жиди з Єрусалиму священиків та левитів, щоб спитали Його: Хто ти єси?
- 20. І визнав, і не відпер ся; а визнав: Що я не Христос.
- 21. І питали його: Що ж? Ілия єси ти? І рече: Нї. Пророк єси ти? І відказав: Нї.
- 22. Казали ж йому: Хто ж єси? щоб нам одповідь дати тим, що післали нас. Що кажеш про себе?
- 23. Рече: Я голос покликуючого в пустинї: Випростайте дорогу Господню, як глаголав Ісаїя пророк.
- 24. А послані були з Фарисеїв.
- 25. І питали вони його, й казали йому: Чого ж хрестиш, коли ти не Христос, нї Ілия, нї пророк.
- 26. Відказав їм Йоан, глаголючи: Я хрещу вас водою; серед вас же стоїть, котрого ви не знаєте:
- 27. се за мною Грядущий, що поперед мене був; котрому я недостоєн розвязати ременя обувя Його.
- 28. Се в Витаварі стало ся, за Йорданом, де Йоан хрестив.
- 29. Назавтра бачить Йоан, що Ісус ійде до него, й рече: Ось Агнець Божий, що бере на себе гріхи сьвіта.
- 30. Се Той, про кого я казав: За мною гряде муж, що поперед мене був, бо перше мене був.
- 31. І я не знав Його, та, щоб явив ся Ізраїлеві, для того прийшов я, хрестячи водою.
- 32. І сьвідкував Йоан, глаголючи: Що бачив я Духа, злинувшого як голуб з неба, і став він над Ним.
- 33. І я не знав Його; та пославший мене хрестити водою, той менї глаголав: На кого побачиш, що Дух злине та стане над Ним, се той, що хрестить Духом сьвятим.
- 34. І бачив я, і сьвідкував, що се Син Божий.
- 35. Назавтра знов стояв Йоан і два з учеників його;
- 36. і, споглянувши на Ісуса йдучого, рече: ось Агнець Божий.
- 37. І чули його два ученики глаголючого, й пійшли слїдом за Ісусом.
- 38. І обернувшись Ісус та побачивши їх слїдом ідучих, рече їм: Чого шукаєте? Вони ж сказали Йому: Рави (що єсть перекладом: Учителю), де пробуваєш?
- 39. Рече їм: Ідїть і подивіть ся. Пійшли вони, та й бачили, де пробуває, і перебули в Него день той; було ж коло десятої години.
- 40. Один з двох, що чули від Йоана та й пійшли слїдом за ним, був Андрей, брат Симона Петра.
- 41. Він знаходить первий брата свого Симона, й каже йому: Знайшли ми Месию (що єсть перекладом: Христос).
- 42. І привів його до Ісуса. Поглянувши ж на него Ісус, рече: Ти єси Симон, син Йони; ти назвеш ся Кифа (що єсть перекладом: Петр).
- 43. Назавтра хотїв Ісус вийти в Галилею, і знаходить Филипа, й рече йому: Йди слїдом за мною.
- 44. Був же Филип із Витсаїди, з города Андреєвого та Петрового.
- 45. Знаходить Филип Натанаїла, й каже йому: Про кого писав Мойсей у законї й пророки, знайшли ми, Ісуса, сина Йосифового, що з Назарету.
- 46. І каже Натанаїл до него: З Назарету хиба може що добре бути? Каже йому Филип: Іди та й подивись!
- 47. Побачив Ісус Натанаїла, йдучого до Него, й рече про него: Ось справдї Ізраїлитянин, що в йому підступу нема.
- 48. Каже Йому Натанаїл: Звідкіля мене знаєш? Озвавсь Ісус і рече йому: Перш нїж Филип покликав тебе, як був єси під смоківницею, бачив я тебе.
- 49. Озвавсь Натанаїл і каже Йому: Рави, Ти єси Син Божий, Ти єси цар Ізраїлїв.
- 50. Озвавсь Ісус і рече йому: Що сказав тобі: Я бачив тебе під смоківницею, то й віруєш? Більше сього бачити меш.
- 51. І рече йому: Істино, істино глаголю вам: Від нинї бачити мете небо відкрите, а ангелів Божих, що сходять угору і вниз на Сина чоловічого.
Ничего нет для сопоставления.
