- 1. І, йдучи мимо, побачив чоловіка, слї- пого зроду.
- 2. І спитали в Него ученики Його, говорячи: Рави, хто згрішив: він, чи родителї його, що слїпим родив ся.
- 3. Відказав Ісус: Нї він не згрішив, нї родителї його, тільки щоб явились дїла Божі на йому.
- 4. Менї треба робити дїла Пославшого мене, поки дня: прийде ніч; тодї нїхто не зможе робити.
- 5. Доки я в сьвітї, я сьвітло сьвітові.
- 6. Се промовивши, плюнув на землю, і зробив грязиво з слини, та й помазав грязивом очі слїпому,
- 7. і рече йому: Іди, вмий ся в купелї Силоамській (що перекладом: Посланий). Пійшов же і вмивсь, та й прийшов видющий.
- 8. Сусїди ж, що видїли його перше, що був слїпий, казали: Чи се не той, що сидїв та просив?
- 9. Инші казали: Що се той; а другі: Що похожий на него. Він же каже: Що се я.
- 10. Сказали тодї йому: Як відкрились твої очі?
- 11. Відказав він, і каже: Чоловік, званий Ісус, зробив грязиво, й помазав мої очі, і рече менї: Іди до Силоамської купелї та вмий ся. Пійшовши ж і вмившись, прозрів я.
- 12. Сказали тодї йому: Де Він? Каже: Не знаю.
- 13. Приводять його до Фарисеїв, колись слїпого.
- 14. Була ж субота, як грязиво зробив Ісус, і відкрив його очі.
- 15. Знов же питали його Фарисеї, як прозрів. Він же казав їм: Грязиво положив на очі мої, а я вмивсь, та й бачу.
- 16. Казали тодї деякі з Фарисеїв: Сей чоловік не від Бога, бо суботи не хоронить. Инші казали: Як може чоловік грішний такі ознаки робити? І була незгода між ними.
- 17. Кажуть слїпому знов: Ти що кажеш про Него, що відкрив твої очі? Він же сказав: Що Він пророк.
- 18. Не увірували ж Жиди про него, що слїпим був і прозрів, аж доки покликали родителїв самого прозрівшого.
- 19. І питали їх, кажучи: Чи се син ваш, про котрого ви кажете, що слїпим родив ся? як же тепер бачить?
- 20. Відказали їм родителї його, й казали: Знаємо, що син наш, і що слїпим родив ся;
- 21. як же тепер бачить, не знаємо; або хто відкрив його очі, ми не знаємо. Він зріст має, його спитайте; сам про себе нехай говорить.
- 22. Се казали родителї його, бо боялись Жидів; уже бо постановили Жиди, щоб, коли хто Його визнає Христом, того вилучити із школи.
- 23. Тим родителї його казали: Що зріст має, його питайте.
- 24. Покликали тодї вдруге чоловіка, що був слїпим, і сказали йому: Дай славу Богу; ми знаємо, що чоловік сей грішний.
- 25. Озвав ся ж той, і сказав: Чи грішний, не знаю; одно знаю, що, слїпим бувши, тепер бачу.
- 26. Сказали ж йому знов: Що зробив тобі? як одкрив очі твої?
- 27. Відказав їм: Я сказав вам уже, й ви чули. Чого знов хочете чути? Хиба й ви хочете Його учениками бути?
- 28. Налаяли його тодї, і казали: Ти ученик Його, ми ж Мойсейові ученики.
- 29. Ми знаємо, що Мойсейові глаголав Бог; Сього ж не знаємо, звідкіля Він.
- 30. Озвавсь чоловік, і каже їм: Тим воно й дивно, що ви не знаєте, звідкіля Він, а відкрив очі мої.
- 31. Ми ж знаємо, що грішників Бог не слухає; хто ж побожний та волю Його чинить, того слухає.
- 32. Од віку не чувано, щоб одкрив хто очі зроду слїпому.
- 33. Коли б Сей не був від Бога, не міг би робити нїчого.
- 34. Озвались і казали йому: У гріхах ти родивсь увесь, і ти навчаєш нас? Та й вигнали його геть.
- 35. Почув Ісус, що вигнали його геть, і, знайшовши його, сказав йому: Ти віруєш у Сина Божого?
- 36. Озвав ся той, і сказав: Хто Він, Господи, щоб увірував я в Него?
- 37. Рече ж йому Ісус: І видїв єси Його, й хто говорить з тобою, се Він.
- 38. Він же каже: Вірую, Господи, та й поклонивсь Йому.
- 39. І рече Ісус: На суд я в сьвіт сей прийшов, щоб которі не бачять, почали бачити, й щоб которі бачять, слїпими робились.
- 40. І почули се деякі з Фарисеїв, що були з Ним, і казали Йому: То й ми слїпі?
- 41. Рече їм Ісус: Коли б слїпі були, не мали б гріха; тепер же кажете: Що бачимо; тим гріх ваш остаєть ся.
Ничего нет для сопоставления.
