- 1. Переходивши, побачив Ісус чоловіка, зроду сліпого.
- 2. Запитали його, отже, учні його: «Учителю, хто згрішив? Він - чи батьки його, що сліпим він уродився?»
- 3. «Ані він не згрішив, ані батьки його, - відказав Ісус, - але щоб ділам Божим виявитись на ньому!
- 5. І поки я у світі - я світло світу.»
- 6. Сказавши те, сплюнув на землю, спого-товив слиною глей і помастив глеєм очі сліпому.
- 7. До нього ж сказав: «Іди, вмийся в купелі Силоамській», - що у перекладі означає: «Зісланій». Отож подався той, умився - і повернувся зрячим!
- 8. Сусіди ж і ті, що бачили його раніше сліпим, заговорили: «Чи то ж не той, який ото все сидів - жебрачив?»
- 9. Одні казали: То він, - інші: Ні, лиш подібний до нього. Він же каже: «Це я!»
- 10. Тож питались його: «Як воно так, що прозріли твої очі?»
- 11. А він: «Чоловік, що Ісусом звуть його, споготовив глей, очі мені помастив та й мовив: Піди до Силоаму, вмийся. Я пішов, умився - і прозрів.»
- 12. Вони його тоді питають: «Де він?» - «Не знаю», каже той.
- 13. Тож ведуть того, хто сліпий був, до фарисеїв.
- 14. Було ж у суботу, коли то Ісус споготовив глею і відкрив йому очі.
- 15. То й фарисеї спитали його, як він прозрів. А він їм: «Глею поклав мені на очі, я вмився, й ось бачу.»
- 16. Деякі з фарисеїв твердили: «Не від Бога цей чоловік, бо суботи не дотримує.» Інші мовили: «Чи може ж грішний чоловік отакі чудеса чинити?» Отож суперечка була серед них.
- 17. І знову сліпому кажуть: «А ти що про нього кажеш - про те, що очі тобі відкрив?» Одрікає: «Пророк він.»
- 18. Проте юдеї щодо нього не вірили, що був він сліпий і прозрів, - аж поки не закликали батьків отого прозрілого.
- 19. Спитали їх: «Чи то ваш син, про котрого кажете, що сліпим він уродився? А тепер як же він бачить?»
- 20. Батьки його і відказали, мовивши: «Знаємо, що то наш син, і що сліпим він був уродився.
- 21. А як він тепер бачить -не знаємо, і хто відкрив йому очі - не відаємо. Спитайте самого: він дорослий, сам про себе скаже.»
- 22. Так батьки його казали, бо юдеїв страхалися: юдеї бо вже були домовилися, щоб виключити кожного з синагоги, хто Христом його визнаватиме.
- 23. Тим то батьки його й казали: Дорослий він, - самого спитайте.
- 24. Отож удруге закликали чоловіка, що сліпим був, та й кажуть йому: «Богові славу воздай! Ми знаємо, що той чоловік - грішник.»
- 25. «Чи грішник він, - озвався він, - я не знаю. Знаю одне: був я сліпим, а тепер бачу.»
- 26. Вони ж йому на те знов: «Що він таке тобі сподіяв? Як він очі тобі відкрив?»
- 27. Той їм відказує: «Я вже вам оповів, та ви не слухали. Навіщо іще чути хочете? Чи, може, і ви його учнями бажаєте стати?»
- 28. Ті з лайкою накинулись на нього, і сказали: «Ти його учень! Ми - Мойсеєві учні!
- 29. Ми знаємо: до Мойсея промовляв Бог. А цього не знаємо, звідкіля він.»
- 30. У відповідь чоловік сказав їм: «Ось воно, власне, і дивно, що ви не знаєте, звідкіля він, а він мені очі відкрив.
- 31. Ми знаємо, що Бог не вислухує грішників, коли ж хтось побожний і його волю чинить - ось того він вислухує!
- 32. Нечувано одвіку, щоб хтонебудь відкрив очі сліповродженому.
- 33. Був би він не від Бога - нічого не спроможен би був зробити!»
- 34. Озвались і сказали йому: «Ти ввесь у гріхах уродився, а нас навчаєш?» І прогнали його геть.
- 35. Довідався Ісус, що вони геть його прогнали, отож, зустрівши його, промовив до нього: «Віруєш у Чоловічого Сина?»
- 36. А той: «А хто він, Господи, щоб я вірував у нього?»
- 37. Ісус же йому: «Ти бачив його; він - той, хто говорить з тобою.»
- 38. Тоді той і сказав: «Вірую, Господи!» - і поклонився йому.
- 39. І мовив Ісус: «На суд у цей світ прийшов я: щоб ті, які не бачать, бачили, а ті, які бачать, - сліпими стали.»
- 40. Почули те деякі з фарисеїв, що були при ньому, і кажуть йому: «Невже і ми сліпі?»
- 41. А Ісус їм: «Були б ви сліпі - не мали б ви гріха. Але що кажете: Ми бачимо, - то і гріх ваш зостається.»
Ничего нет для сопоставления.
