- 1. Забрав тоді Пилат Ісуса та й звелів його бичувати.
- 2. А вояки, сплівши вінок із тернини, вклали йому на голову ще й зодягли його у багряницю
- 3. і, підступаючи до нього, казали: «Радуйся, царю юдейський!» І били його в обличчя.
- 4. Знову вийшов Пилат надвір і до них промовляє: «Ото виводжу вам його, щоб ви знали, що я жадної провини на ньому не знаходжу.»
- 5. І вийшов Ісус у вінку терновім та в багряниці. І сказав їм Пилат: «Ось чоловік!»
- 6. Та скоро побачили його первосвященики та слуги, закричали: «Розіпни! Розіпни!» Каже Пилат їм: «Беріть його ви і розіпніть, я бо жадної провини не знаходжу на ньому.»
- 7. А юдеї йому: «У нас є закон, і за законом мусить він умерти, бо він із себе Сина Божого зробив.»
- 8. Як почув те слово Пилат, стривожився ще дужче. 9. Повернувся він ще раз у Преторію та й каже Ісусові: «Звідкіля ти?» Не дав же йому Ісус одвіту.
- 10. «Зо мною не розмовляєш, - каже йому Пилат, - чи не знаєш, що в мене влада відпустити тебе і влада розіп'ясти тебе?»
- 11. І відрік Ісус: «Не мав би ти надо мною ніякої влади, якби тобі не було дано згори. Через те на отому, хто мене тобі видав, більший гріх.»
- 12. Від тієї хвилини шукав Пилат можливости, як би його відпустити. Але юдеї кричали: «Відпустиш його, то не будеш кесаревим другом! Усяк, хто з себе робить царя, кесареві спротивляється!»
- 13. Тож зачувши ті слова, вивів Пилат Ісуса і сів на судівське сидіння, на місці, яке має назву Літостротон, а по-єврейському - Гаввата.
- 14. А був то день, коли споготовлювали Пасху, близько шостої години. І каже до юдеїв: «Ось цар ваш.»
- 15. Ті ж закричали: «Геть! Геть! Розіпни його!» А Пилат їм: «Маю я вашого царя розіп'ясти?» І відповіли первосвященики: «Нема в нас царя, тільки кесар!»
- 16. І тоді видав він його їм на розп'яття.
- 17. І забрали вони Ісуса; і, несучи для себе хрест, вийшов він на місце, зване Череп, а по-єврейськи Голгота,
- 18. де його і розіп'яли, а з ним двох інших: по одному з кожного боку, Ісуса ж - посередині.
- 19. Пилат же звелів написати напис і на хресті його примістити. Написано було: «Ісус Назарянин Цар Юдейський.»
- 20. Багато з юдеїв читали той напис, місце бо, де розп'ято Ісуса, було близько міста. Написано ж напис було по-єврейському, по-грецькому і по-римському.
- 21. Тож первосвященики юдейські мовили до Пилата: «Не пиши: Цар Юдейський, - але, що він сказав: Я - Цар Юдейський!»
- 22. Та Пилат відрік: «Що написав я, те написав.»
- 23. Тоді вояки, розіп'явши Ісуса, узяли його одіж та й зробили чотири частини, по одній частині кожному воякові, і хітон. Та був хітон не пошитий, лише ввесь від верху тканий.
- 24. Тому домовилися між собою: «Не дерімо його, а киньмо на нього жереб, на кого впаде.» А тим же мало здійснитись Писання: «Мою одіж розділили між собою, на шату ж мою кинули жереб.» Отож і вчинили так вояки.
- 25. А при хресті Ісусовім стояли його мати, сестра його матері, Марія Клеопова та Марія Магдалина.
- 26. Бачивши Ісус матір і біля неї учня, що стояв, - а його ж любив він, - мовить до матері: «Жінко, ось син твій.»
- 27. А тоді й до учня мовить: «Ось матір твоя.» І від тієї хвилі учень узяв її до себе.
- 28. А по тому Ісус, знавши, що все вже довершилося, щоб здійснилось Писання, промовив: «Спраглий я!»
- 29. Стояла ж посудина, сповнена оцтом. От і подали йому до уст настромлену на тростину губку, просяклу оцтом.
- 30. І, скоштувавши оцту, вимовив Ісус: «Звершилось»; і схиливши голову, віддав духа.
- 31. Через те, що це була п'ятниця, отже, щоб не залишилися в суботу тіла на хресті, - бо був Великдень тієї суботи, - то юдеї попросили Пилата, щоби переламали їм голінки й познімали з хреста.
- 32. Отож вояки прийшли і переламали першому голінки і другому, який був з ним розіп'ятий.
- 33. Та коли підступили до Ісуса й побачили, що він уже мертвий, то голінок не перебивали йому,
- 34. лиш один з вояків проколов йому списом бік. І потекла негайно ж кров - і вода.
- 35. І той, який бачив, свідчить те, і правдиве свідчення його; і він знає, що говорить правду - щоб ви теж увірували.
- 36. Бо сталося те, щоб Писання здійснилось: «Кістка його не буде поламана.»
- 37. А й інше Писання каже: «Споглядатимуть на того, кого прокололи.»
- 38. Після того Йосиф Ариматейський, що був учнем Ісусовим, - але потайки, страхався бо юдеїв, - удався до Пилата з проханням, щоби забрати тіло Ісуса. І дозволив Пилат. Прийшов він, отже, і забрав Ісусове тіло.
- 39. А надійшов і Нікодим, який раніше приходив уночі до нього, та й приніс мішанину з смирни та алое, мірок зо сто.
- 40. І взяли вони тіло Ісуса та обв'язали його запашним полотном, як то ховають за юдейським звичаєм.
- 41. А був на тому місці, де розіп'яли його, сад, а в саду тому - нова гробниця, в якій нікого ще не клали.
- 42. Ось там, з огляду на юдейське споготування і що гробниця була поблизу, - покладено Ісуса.
Ничего нет для сопоставления.
