- 1. Над ріками Вавилона, там сидїли ми і плакали, як Сиона спогадали.
- 2. На вербах її повішали ми псалтирі наші.
- 3. Там бо захотїли від нас слова піснї і радостї ті, що в неволю нас забрали, знущались над нами: "Нуте, засьпівайте нам пісень Сионських!"
- 4. Як же нам пісень Господнїх на чужій землї сьпівати?
- 5. Коли забуду тебе, Ерусалими, нехай праву руку мою віднїме в мене!
- 6. Нехай язик мій прилипне до гортанї моєї, коли не згадаю тебе, як не поставлю Єрусалима над усї радощі мої!
- 7. Не забудь, Господи, день Єрусалима синам Едомським, що кричали: Руйнуйте, до нащадку його руйнуйте!
- 8. О дочко Вавилона, ти окаянна! Щасливий, хто відплатить тобі все, що ти заподїяла нам.
- 9. Щасливий, хто, вхопивши дїточок твоїх, розібє їх о камінь!
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі П. Куліша та І. Пулюя > Старий Завіт > Псалми > Глава 136
