Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Український переклад Біблії (УПБ) І. Огієнка > Старий Завіт > Єремiя > Глава 4

Глава 4

1. Якщо ти, Ізраїлю, вернешся, каже Господь, до Мене ти вернешся, і якщо ти відкинеш із-перед обличчя Мого гидоти свої, то не будеш тинятись!
2. І якщо ти присягнеш Як живий Господь правдою й правом та справедливістю, то будуть Ним благословлятись народи, і хвалитись Ним будуть.
3. Бо так каже Господь мужам Юди та Єрусалиму: Оріть собі на цілині, і не сійте в тернину!
4. Обрізуйтеся Господеві, й усуньте із ваших сердець крайні плоті, юдеї та мешканці Єрусалиму, щоб не вийшла, немов той огонь, Моя лютість, і буде палати вона, і не буде кому погасити через злі ваші вчинки!
5. Оповістіте в Юдеї та в Єрусалимі звістіть та й скажіть: Засурміте в сурму у краю! Кричіть гучним голосом та говоріть: Зберіться та підемо до міст до твердинних!
6. Підійміте прапор до Сіону, поспішайте, не станьте, бо з півночі зло приведу, і велике нещастя...
7. Лев виходить із своїї гущавини, і той, хто нищить народи, вирушаї із місця свого, щоб твій край обернути на руїну, і спустошені будуть міста твої, так що забракне і мешканця!...
8. Отож, опережіться веретами, плачте та голосіть, бо лютість Господнього гніву від нас не відвернеться!
9. І станеться в день той, говорить Господь, згине розум царя і розум князів, і остовпіють священики, а пророки здивуються
10. й скажуть: О Господи, Боже, справді обманений сильно народ цей та Єрусалим, коли казано: Буде вам мир, а меч доторкнувся ось аж до душі!...
11. Того часу народові цьому та Єрусалимові сказане буде: Ось вітер палкий з лисих гір на пустині, на дорозі дочки Мого люду, не на віяння й не на очищення він!
12. Та вітер сильніший від цього прибуде Мені, і над ними Я суд прокажу...
13. Ось він прийде, як хмари, й як буря його колесниці, від орлів швидші коні його: Горе нам, бо спустошені будемо ми!...
14. Обмий серце свої від лихого, о Єрусалиме, щоб був ти врятований! Аж доки в тобі пробуватимуть думки марноти твоїї?
15. Бо голос доносить із Дану й звіщаї погибіль з Єфремових гір...
16. Пригадайте народам оце, сповістіть ось про Єрусалим: Приходять з далекого краю його облягати, і здіймають свій крик на юдейські міста!
17. Як сторожа полів, навколо оточать його, бо він Мені був неслухняний, говорить Господь!
18. Дорога твоя й твої вчинки тобі це зробили, це лихо твої: бо гірке, бо торкнуло воно аж до серця твого...
19. Ой, утробо моя, ти утробо моя, я тремчу! Біль серце стискаї мені, і трепоче мені мої серце!... Не можу мовчати, бо вчула душа моя голос сурми, гук війни!
20. Біда на біду прикликаїться, вся бо земля поруйнована буде, спустошені будуть зненацька намети мої, вмить завіси мої...
21. Аж доки я бачити прапора буду, буду чути голос сурми?
22. Тому, що народ мій безглуздий, він не знаї Мене: вони нерозумні сини й нерозважні вони, мудрі вони, щоб чинити лихе, та не вміють чинити добра!
23. Дивлюся на землю, аж ось порожнеча та пустка, і на небо й нема його світла!
24. Дивлюся на гори, аж ось вони трусяться, і всі згір'я хитаються!
25. Дивлюся, аж ось вже немаї людини, і порозліталось все птаство небесне.
26. Дивлюся, аж ось край родючий пустинею став, а міста його знищені всі від обличчя Господнього, від полум'я гніву Його...
27. Бо Господь так прорік: Спустошенням стане ввесь край, та кінця йому ще не вчиню!
28. І буде в жалобі земля через це, і затьмариться небо вгорі, бо Я говорив, що задумав, і не пожалую, і не відступлюся від того...
29. Від гуркотнечі їздця та стрільця побіжить усе місто, повтікають в гущавини й злізуть на скелі... Всі міста покинуті, і немаї нікого, хто мешкав би в них...
30. А ти, поруйнована, дочко Сіону, що будеш робити? Хоч ти зодягаїш себе в кармазин, хоч прикрашуїшся золотою оздобою, хоч очі свої підмальовуїш фарбою, та надаремно прикрашуїшся: обридили тобою коханці твої, на життя твої важать вони!
31. Бо чую Я крик, немов породіллі, чую стогін, мов первістки, голос Сіонської дочки, вона стогне, заломлюї руки свої та голосить: Ой, горе мені, бо попало життя мої вбивникам!...