- 1. На Моава. Так каже Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Горе місту Нево, бо воно поруйноване; Кір'ятаїм посоромлений, здобутий; посоромлений Замок високий, заляканий...
- 2. Нема більше слави Моаву! У Хешбоні лихе вимишляють на нього: Ходімо, і витнім його із народу! Теж, Мадмене, замовкнеш і ти: за тобою йде меч!
- 3. Чути крик із Горонаїму: Руїна й нещастя велике!
- 4. Моав поруйнований, крик підняли аж до Цоару,
- 5. бо ходом в Лухіт підуть догори з великим плачем, бо на збіччі Горонаїму чути крик боязкий про руїну...
- 6. Утікайте, рятуйте хоч душу свою, і станете, мов отой верес в пустині!
- 7. Бо за те, що надіявся ти на вчинки свої та на скарби свої, ти також будеш узятий, і піде Кемош до полону, а разом із ним його священики та його зверхники...
- 8. І прийде руїна до кожного міста, і не буде врятоване жодне із них, і загине долина, й погублена буде рівнина, бо так говорив був Господь!...
- 9. Дайте крила Моаву, і він відлетить, і міста його стануть спустошенням, так що не буде мешканця у них...
- 10. Проклятий, хто робить роботу Господню недбало, і проклятий, хто від крови на меча свого стримуї!
- 11. Спокійний Моав від юнацтва свого, і мирний на дріжджах своїх, і не лито із посуду в посуд його, і він на вигнання не йшов, тому в нім його смак позостався, а запах його не змінився.
- 12. Тому то ось дні настають, говорить Господь, і пошлю Я на нього розливачів, і його розіллють, і посуд його опорожнять, і дзбанки його порозбивають!...
- 13. І за Кемоша Моав посоромлений буде, як Ізраїлів дім посоромлений був за Бет-Ел, за місце надії своїї.
- 14. Як говорите ви: Ми хоробрі та сильні до бою?
- 15. Попустошений буде Моав, і до міст його ворог підійметься, і підуть добірні його юнаки на заріз, каже Цар, що Господь Саваот Йому Ймення...
- 16. Близький похід нещастя Моава, а лихо його дуже квапиться...
- 17. Співчувайте йому, всі довкілля його, і всі, хто ім'я його знаї, скажіть: Як зламалося сильне це берло, ця палиця пишна!
- 18. Спустися зо слави своїї, і всядься в пустині, о мешканко, дочко Дівону, бо спустошник Моава до тебе прийшов, і понищив твердині твої!
- 19. Стань на дорозі й чекай, мешканко Ароеру, питай втікача та врятовану, кажи: Що це сталося?
- 20. Моав посоромлений, бо розтрощений він, ридайте та плачте, і звістіте в Арноні, що Моав попустошений!
- 21. І суд ось прийшов на рівнинний цей край, на Холон й на Ягцу, і на Мефаат,
- 22. і на Дівон, і на Нево, і на Бет-Дівдатаїм,
- 23. і на Кір'ятаїм, і на Бет-Єамул, і на Бет-Меон,
- 24. і на Керіййот, і на Боцру, і на всі міста моавського краю, далекі й близькі...
- 25. І відтятий Моавові ріг, і рамено його розтрощене, говорить Господь.
- 26. Упійте його, бо пишавсь проти Господа він, і він з плюскотом упаде до блювоти своїї, і станеться й він посміховиськом!...
- 27. І чи ж для тебе Ізраїль не був посміховиськом цим? Хіба серед злодіїв був знайдений він, що ти скільки говориш про нього, то все головою хитаїш?
- 28. Покиньте міста, й пробувайте на скелі, мешканці Моава, і будьте, немов та голубка, що над країм безодні гніздиться!
- 29. Ми чули про гордість Моава, що чванливий він дуже, про надутість його і його гордування, про бундючність його та пиху його серця.
- 30. Я знаю, говорить Господь, про зухвальство його, і про його балачки безпідставні, робили вони неслухняне!
- 31. Ридаю тому над Моавом, і кричу за Моавом усім, зідхаю над людьми Кір-Хересу...
- 32. Більш як за Язером Я плакав, Я плакатиму за тобою, винограднику Сівми! Галузки твої перейшли аж за море, досягли аж до моря Язера. Спустошник напав на осінній твій плід, і на винобрання твої,
- 33. і забрана буде потіха твоя та радість твоя з виноградника й з краю Моава, і вино із чавила спиню! Не буде топтати топтач, радісний крик при збиранні не буде вже радісним криком збирання...
- 34. Від крику Хешбону аж до Ел'але, аж до Ягацу нестися буде їхній голос, від Цоару аж до Горонаїму, до Еєлат-Шелішійї, бо й вода із Німріму пустинею стане...
- 35. І вигублю Я із Моава, говорить Господь, того, хто для жертов виходить на пагірок, і богові кадить своїму.
- 36. Тому стогне серце Мої за Моавом, немов та сопілка, і стогне серце Мої, як сопілка, за людьми Кір-Хересу, бо погинули ті, хто багатство набув!...
- 37. Тому кожна голова облисіла, і кожна борода обстрижена, на руках у всіх порізи жалоби, і на стегнах верета...
- 38. На всіх дахах Моава й на площах його самий лемент, бо розбив Я Моава, мов посуд, якого не люблять, говорить Господь...
- 39. Як він розтощений плачуть, як ганебно Моав утікав, і як він посоромлений! І Моав став за посміх та пострах для всього довкілля його!
- 40. Бо так промовляї Господь: Ось він, як орел, прилетить, і крила свої над Моавом розгорне,
- 41. міста будуть взяті, й твердині захоплені... І того дня стане серце лицарства Моава, як серце жони-породіллі!
- 42. І з народів Моав буде вигублений, бо пишавсь проти Господа він...
- 43. Страх, та безодня, та пастка на тебе, мешканче Моава! говорить Господь.
- 44. Хто від страху втече, той в безодню впаде, хто ж з безодні підійметься, той буде схоплений в пастку... Бо спроваджу на нього, на того Моава, рік їхньої кари, говорить Господь.
- 45. Втікачі знесилені будуть ставати у тіні Хешбону, бо вийде огонь із Хешбону, а полум'я з-поміж Сигону, і поїсть край волосся на скроні Моаву та череп синів галасливих...
- 46. Горе, Моаве, тобі! Загинув Кемошів народ, бо сини твої взяті в полон, твої ж дочки в неволю!...
- 47. І верну Я Моавові долю наприкінці днів, говорить Господь. Аж досі суд на Моава.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Український переклад Біблії (УПБ) І. Огієнка > Старий Завіт > Єремiя > Глава 48
