Глава 22

< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51
  • 1. Так говорить Господь: Зійди в дім Юдиного царя, і будеш казати там оце слово,
  • 2. та й промовиш: Послухай Господнього слова, о царю юдейський, що сидиш на Давидовім троні, ти й раби твої та народ твій, що входите в брами оці.
  • 3. Так говорить Господь: Чиніть правосуддя та правду, і рятуйте грабованого від руки гнобителя, чужинця ж, сироту та вдову не гнобіть, не грабуйте, і крови невинної не проливайте на місці цьому!
  • 4. Бо коли оце слово насправді ви виконаїте, то ходитимуть брамами дому оцього царі, що будуть сидіти на троні Давида, що їздити будуть колесницями й кіньми, він і раб його та народ його.
  • 5. А якщо не послухаїтесь оцих слів, то клянуся Собою говорить Господь: руїною станеться дім цей!
  • 6. Бо так промовляї Господь про дім царя Юди: Ти для Мене Єілеад, щит Лівану, та поправді кажу Я, тебе оберну на пустиню, на міста незаселені!
  • 7. І приготую на тебе отих, що руйнують людину та зброю її, і вони твої кедри добірні зітнуть і їх повкидають в огонь!
  • 8. І люди численні ходитимуть містом оцим і будуть казати один до одного: Защо Господь зробив так цьому місту великому?
  • 9. І відкажуть: За те, що вони покинули заповіта Господа, Бога Свого, і вклонялися іншим богам, і служили їм.
  • 10. Не плачте за вмерлим, і не жалкуйте за ним, але плакати плачте за тим, хто відходить в полон, бо вже не повернеться, і не побачить землі, де він народився...
  • 11. Бо так промовляї Господь до Шаллума, сина Йосіїного, царя Юдиного, що царював замість Йосії, свого батька, що вийшов із місця цього: Він сюди вже не вернеться!
  • 12. Бо помре він у місці, куди його полонили, Краю ж цього не побачить уже...
  • 13. Горе тому, хто несправедливістю дім свій будуї, а верхні кімнати безправ'ям, хто каже своїму ближньому працювати даремно, і платні його йому не даї,
  • 14. що говорить: Збудую собі дім великий, і верхні кімнати широкі! І вікна собі повирубуї, й криї кедриною, і малюї червоною фарбою.
  • 15. Чи ти зацарюїш тому, що в кедрах ти мешкаїш? Чи ж твій батько не їв та не пив? І коли правосуддя та правду чинив він, тоді було добре йому,
  • 16. він розсуджував справу нужденного й бідного, й тоді добре було! Чи не це Мене знати? говорить Господь.
  • 17. Хіба твої очі та серце твої не обернені тільки на користь свою, та щоб проливати кров невинну, і щоб гніт та насилля чинити?...
  • 18. Тому так промовляї Господь про Єгоякима, Йосіїного сина, царя Юдиного: Не будуть за ним голосити: О мій брате! й О сестро! Не будуть за ним голосити: О пане й О величносте його!
  • 19. Поховають його, немов того осла, волочачи та викидаючи геть за брами Єрусалиму...
  • 20. Зійди на Ливан та й кричи, і в Башані свій голос подай, і кричи з Аваріму, бо понищені всі твої друзі...
  • 21. Говорив Я тобі в час гаразду твого, але ти казала: Не слухатиму! Це дорога твоя від юнацтва твого, бо не слухалась ти Мого голосу...
  • 22. Усіх твоїх пастирів буря розкидаї, а коханці твої підуть до полону, справді, тоді посоромлена та побентежена будеш за все свої зло!...
  • 23. О ти, що сидиш на Ливані, що кублишся в кедрах, як ти будеш стогнати, як болі й дрижання на тебе спадуть, мов на ту породіллю!
  • 24. Як живий Я, говорить Господь, коли б був Конія, син Єгоякимів, цар Юдин, печаткою-перснем на правій руці Моїй, справді Я й звідти тебе зірву!
  • 25. І дам Я тебе в руку тих, хто шукаї твоїї душі, і в руку тих, що боїшся ти їх, і в руку Навуходоносора, царя вавилонського, і в руку халдеїв...
  • 26. І кину тебе й твою матір, яка породила тебе, до іншого краю, де ви не зродились, і там ви повмираїте!
  • 27. А до Краю, куди вони прагнуть душею своїю вернутись, туди не повернуться!
  • 28. Чи муж цей, Конія, це глиняний посуд, погорджений та розпорошений? Хіба він посудина та непотрібна? Чом відкинені він та насіння його, та й закинені в землю, якої не знають?
  • 29. О Краю, мій Краю, о Краю, послухай Господнього слова:
  • 30. Так говорить Господь: Запишіть людину оцю самітною, мужем, якому не буде щаститись у днях його, бо нікому з насіння його не пощаститься сидіти на троні Давидовім та панувати ще в Юді!