- 1. Слово, що було до Єремії від Господа за десятого року Седекії, царя Юдиного, це вісімнадцятий рік Навуходоносора.
- 2. А тоді військо вавилонського царя облягало Єрусалим, а пророк Єремія був ув'язнений в подвір'ї в'язниці, що була при домі царя Юдиного,
- 3. що ув'язнив його Седекія, цар Юдин, говорячи: Нащо ти пророкуїш отак: Так говорить Господь: Ось Я видам це місто в руку вавилонського царя, і він здобуде його...
- 4. А Седекія, цар Юдин, не втече від руки халдеїв, бо конче буде він даний в руку вавилонського царя, і будуть говорити уста його з його устами, а очі його будуть бачити очі його...
- 5. І заведе він Седекію до Вавилону, і він буде там, аж поки Я відвідаю його, говорить Господь. Коли ж будете воювати з халдеями, не пощаститься вам...
- 6. А Єремія відказав: Було мені слово Господнї таке:
- 7. Ось Ганамеїл, син Шаллума, твого дядька, іде до тебе сказати: Купи собі мої поле, що в Анатоті, бо ти маїш викупне право купити.
- 8. І прийшов до мене Ганамеїл, син дядька мого, за Господнім словом, до подвір'я в'язниці, та й сказав мені: Купи мої поле, що в Анатоті, що в Веніяминовому краї, бо твої право спадщини й твій викуп, купи собі! І пізнав я, що це слово Господнї.
- 9. І купив я це поле від Ганамеїла, сина дядька мого, що в Анатоті, і відважив йому десять і сім шеклів срібла.
- 10. А написав я купчу, і запечатав, і засвідчив свідками, та й зважив срібло вагою.
- 11. І взяв я купчого листа запечатаного, за законом та уставами, і відкритого.
- 12. І дав я купчого листа Барухові, синові Нерійї, Махсеїного сина, на очах сина дядька мого Ганамеїла та на очах свідків, що написані в купчому листі, на очах усіх юдеїв, що сиділи в подвір'ї в'язниці.
- 13. І наказав я Барухові на їхніх очах, говорячи:
- 14. Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Візьми ці листи, цього купчого листа, і запечатаного, і того листа відкритого, і даси його в глиняний посуд, щоб заховались на довгий час.
- 15. Бо так промовляї Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ще будуть купуватися доми та поля й виноградники в цьому Краї!
- 16. І молився я до Господа потому, як дав був купчого листа Барухові, Нерейїному синові, промовляючи:
- 17. О Господи, Боже! Ти небо та землю створив Своїю потужною силою та Своїм витягненим раменом, нічого для Тебе нема неможливого!
- 18. Милість Ти тисячам чиниш, і за провину батьків після них віддаїш в лоно їхніх синів, Боже великий та могутній, Господь Саваот Йому Ймення!
- 19. Великий в пораді й могутній у чинах, що очі Твої відкриті на всі дороги людських синів, щоб кожному дати згідно з його дорогою та згідно з плодом його чинів,
- 20. що знаки та чуда чинив Ти в їгипетськім краї, і чиниш їх аж по цей день, і між Ізраїлем, і між народом, і зробив Собі Ймення, як цього дня!
- 21. І Ти вивів народ Свій Ізраїля з краю їгипетського знаками та чудами, і рукою потужною, і раменом витягненим та страхом великим.
- 22. І дав Ти їм Край цей, який їхнім батькам заприсяг був, щоб дати їм Край цей, що тече молоком він та медом.
- 23. І прийшли, і посіли його, та не слухалися Твого голосу, і Законом Твоїм не ходили; усього, що Ти наказав їм робити, вони не робили, і Ти вчинив, що спіткало їх все оце лихо...
- 24. Ось доходять до міста вали, щоб здобути його, й місто віддане буде у руку халдеїв, що воюють із ним, через меч, і голод, і моровицю... І що говорив Ти, стаїться, і ось Ти це бачиш.
- 25. А Ти ж був сказав мені, Господи Боже: Купи собі поле за срібло, і засвідч купівлю свідками. ось місто віддане буде у руку халдеїв...
- 26. І було Господнї слово до Єремії, говорячи:
- 27. Ось Я Господь, Бог кожного тіла: чи для Мене є щось неможливе?
- 28. Тому так промовляї Господь: Ось Я віддам оце місто у руку халдеїв і в руку Навуходоносора, царя вавилонського, і він здобуде його!
- 29. І прийдуть халдеї, що воюють з цим містом, і підпалять це місто огнем, та й спалять його й ті доми, що приносились жертви Ваалові на їхніх дахах, і лилися литі жертви для інших богів, щоб Мене прогнівити...
- 30. Бо сини Ізраїлеві та сини Юдині тільки зло учиняли на очах Моїх від юнацтва свого, сини бо Ізраїлеві лиш гнівили Мене чином рук своїх, каже Господь...
- 31. Бо місто це стало Мені на Мій гнів та на лютість Мою з того дня, як його збудували, та аж до дня цього, щоб відкинути його від Мого лиця
- 32. за все те зло синів Ізраїлевих та синів Юдиних, яке учинили, щоб гнівити Мене, вони, їхні царі, князі, їхні священики й їхні пророки, і юдеяни й мешканці Єрусалиму...
- 33. І вони обернулись до Мене потилицею, а не обличчям, хоч Я їх навчав рано й пізно, та не слухалися, щоб прийняти науку...
- 34. І поклали гидоти свої в тому храмі, в якому Ім'я Мої кликалося, щоб його занечистити...
- 35. І побудували жертовні пагірки Ваалові, що в долині Бен-Гіннома, щоб через огонь переводити синів своїх та своїх дочок Молохові, чого їм не наказував Я, й що не входило в серце Мені, щоб чинити ту гидоту, щоб уводити Юду у гріх.
- 36. Тому так промовляї Господь, Бог Ізраїлів, до міста цього, про яке ви говорите: Воно віддане буде у руку царя вавилонського мечем, і голодом, і моровицею:
- 37. Ось Я їх позбираю зо всіх тих країв, куди вигнав був їх Своїм гнівом та люттю Своїю й великим Своїм пересердям, і верну їх до місця цього, і посаджу їх безпечно,
- 38. і вони Мені стануть народом, а Я буду їм Богом!
- 39. І дам Я їм серце одне та дорогу одну, щоб боялись Мене по всі дні на добро собі й синам їхнім по них.
- 40. І складу з ними вічного заповіта, що не відвернуся від них, щоб їм не чинити Свого добра, і дам їм у серце Свій страх, щоб не відступали від Мене!
- 41. І буду Я тішитись ними, щоб чинити їм добро, і їх посаджу на землі цій у правді усім Своїм серцем та всіїю душею Своїю.
- 42. Бо так промовляї Господь: Як спровадив був Я все велике це зло на народ цей, так спроваджу на них все добро, яке провіщав Я про них!
- 43. І купуватимуть поле в цім Краї, про якого ви кажете: Він спустошення, так що немаї людини й скотини, він відданий в руку халдеїв.
- 44. І будуть вони купувати поля за срібло, і писати про це у листі, й запечатувати, і свідчити свідками, у краї Веніяминовому та в околицях Єрусалиму, і в містах Юдиних, і в містах гірських, і в містах долішніх, і в містах південних, бо верну їх із полону, говорить Господь!
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Український переклад Біблії (УПБ) І. Огієнка > Старий Завіт > Єремiя > Глава 32