Глава 50

< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52
  • 1. Слово, що Господь говорив на Вавилон, на землю халдеїв через пророка Єремію:
  • 2. Звістіть між народами й розголосіть, підійміте прапора та розголосіть, не затайте, скажіть: Здобутий уже Вавилон, засоромлений Бел, зламаний Меродах, боввани його посоромлені, порозбивані всі його божища!
  • 3. Бо на нього із півночі вийшов народ, що оберне в спустошення землю його, і не буде мешканця у нім: від людини та аж до скотини, усі помандрують та підуть!...
  • 4. За тих днів і того часу, говорить Господь, поприходять сини Ізраїлеві, разом вони й сини Юди, усе плачучи, будуть ходити та Господа, Бога свого шукати...
  • 5. Вони будуть питати про Сіона, куди їхні обличчя повернені, щоб прийти й прилучитись до Господа вічним заповітом, який не забудеться!
  • 6. Мій народ це отара загинула: пастирі їхні вчинили блудячими їх, їх загнали на гори, й ходили вони від гори до підгір'я, забули про ложе свої...
  • 7. Усі, що знаходили їх, жерли їх, і противники їхні говорили: Не завинимо за те, бо вони прогрішилися Господу, Пасовиську правди й надії батьків їхніх, Господеві.
  • 8. Біжіть з Вавилону, і виходьте із краю халдеїв, і будьте, як козлята ті перед отарою!
  • 9. Бо ось Я позбуджую, і на Вавилон наведу збір великих народів з північного краю, і вони проти нього шикуються, звідти здобутий він буде! Його стріли, мов лицар, якому щастить, не вертаються дармо,
  • 10. і здобиччю стане Халдея, наситяться всі, хто пустошить її, промовляї Господь...
  • 11. Бо радіїте ви, бо втішаїтесь ви, що спадщину Мою розграбовуїте, бо ви скачете, мов те теля по траві, та іржете, немов румаки...
  • 12. Збентежилася ваша мати занадто, застидалась родителька ваша... Оце для народів кінець: пустиня, сухоземля й степ!
  • 13. Від Господнього гніву вона незамешкана буде та стане спустошенням уся... Кожен, хто буде проходити повз Вавилон, остовпії й засвище, як побачить усі ці порази його!
  • 14. Ушикуйтеся на Вавилон навкруги, всі, хто лука натягуї! Стріляйте на нього, стріли не шкодуйте, бо він Господеві згрішив!
  • 15. Здійміть крик проти нього навколо! Він дав руку піддатись, стовпи його впали, зруйновані мури його, бо це помста Господня... Помстіться над ним: як зробив він зробіть так йому!
  • 16. Повигублюйте і сівача з Вавилону, і того, хто хапаї серпа в часі жнив! Через меч переслідника вернуться всі до народу свого, і кожен до краю свого втече.
  • 17. Ізраїль вівця розпорошена, що леви погнали її: перший жер його цар асирійський, а останній цей Навуходоносор, цар вавилонський, розтрощив йому кості...
  • 18. Тому так промовляї Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я покараю царя вавилонського й землю його, як Я покарав був царя асирійського.
  • 19. І верну Я Ізраїля на пасовисько його, і він пастися буде на Кармелі й Башані, і на горі на Єфремовій та на Єілеаді душа його ситою буде.
  • 20. За тих днів й того часу говорить Господь будуть шукати провину Ізраїлеву, та не буде її, і прогріхи Юди, одначе не знайдені будуть вони, бо пробачу тому, кого Я позоставлю!
  • 21. На край Чварів подвійних, на нього піди й на мешканців Покарання! Поруйнуй і прокляттям вчини все за ними, говорить Господь, і зроби так усе, як тобі наказав!
  • 22. Гуркіт бою в краю та велике спустошення!
  • 23. Як побитий й поламаний молот всіїї землі! Яким жахом зробивсь Вавилон для народів!
  • 24. Я пастку поставив на тебе, і схоплений ти, Вавилоне, хоча ти й не знав! Ти знайдений й схоплений був, бо ставав ти на прю проти Господа!
  • 25. Господь відчинив Свої сховище, і вийняв ізвідти знаряддя гніву Свого, це бо зайняття для Господа, Бога Саваота в халдейському краї.
  • 26. Ідіть ви на нього із краю землі, відчиніть його клуні, порозкладайте його, як снопи, і вчиніте закляттям його, хай не буде йому позосталого!
  • 27. Його всіх волів повбивайте, хай підуть вони на заріз! Горе їм, бо настав їхній день, час навіщення їх!
  • 28. Голос тих, що втікають і рятуються із вавилонського краю, щоб звістити на Сіоні про помсту Господа, нашого Бога, про помсту за храма Його.
  • 29. Скличте на Вавилона стрільців, усіх, хто лука натягуї, табором станьте при ньому навколо, нехай йому втечі не буде! Відплатіте йому згідно з чином його, як зробив він зробіть так йому, бо гордим він став проти Господа, проти Святого Ізраїлевого!
  • 30. Тому то його юнаки всі поляжуть на площах його, а військові його того дня всі погинуть, говорить Господь.
  • 31. Ось Я проти тебе, о пихо, говорить Господь, Бог Саваот, бо день твій прийшов, час тебе покарати!
  • 32. І спіткнеться пиха й упаде, і не буде того, хто б підніс її. І огонь по містах його Я запалю, і він пожере всі довкілля його...
  • 33. Так говорить Господь Саваот: Сини Ізраїлеві й сини Юдині разом утискувані, і всі, що в полон їх забрали, тримають їх міцно, не хочуть їх випустити.
  • 34. Але Викупитель їх сильний, Господь Саваот Йому Ймення! Він конче розсудить їхню справу, щоб землю вспокоїти, а вавилонських мешканців стривожити.
  • 35. Меч на халдеїв, говорить Господь, і на мешканців Вавилону, і на князів його, і на його мудреців!
  • 36. Меч на ворожбитів і безглуздими стануть, меч на лицарство його і вони полякаються!
  • 37. Меч на коні його й на його колесниці, та на всю мішанину народів, яка серед нього, і стануть вони як жінки! Меч на скарби його й пограбовані будуть!
  • 38. Посуха на води його, й вони повисихають, бо це край божків, і шаліють вони від бовванів...
  • 39. Тому звірі пустинні там будуть сидіти з шакалами, і струсі будуть у ньому сидіти, і не буде заселений він вже навіки, і не буде замешканий він з роду в рід...
  • 40. Як Содом та Гоморру й сусідів її Бог був поруйнував, говорить Господь, так ніхто там не буде сидіти, і не буде в нім мешкати чужинцем син людський!
  • 41. Ось із півночі прийде народ, і люд великий, і численні царі, вони збуджені будуть із кінців землі:
  • 42. Лук та ратище міцно тримають, жорстокі вони й милосердя не мають, їхній голос, як море реве, вони їдуть на конях, на тебе вони вшикувались, як муж на війну, вавилонськая дочко!
  • 43. Почув цар вавилонський відомість про них, й опустилися руки йому, обхопив його страх і тремтіння, немов породіллю!...
  • 44. Ось підіймаїться він, немов лев, із темного лісу Йордану на водяні луки, і Я вмент зроблю, що він побіжить геть від них, а хто вибраний буде, того Я поставлю над ними! Бо хто є подібний Мені, і хто покличе Мене перед суд, і хто пастир такий, що перед обличчям Моїм він устоїть?
  • 45. Тому то послухайте задум Господній, що на Вавилон Він задумав, і думки Його ті, що на землю халдейську замислив: Поправді кажу вам, найменших з отари потягнуть, і попустошать пасовисько їхнї при них!
  • 46. Від розголосу про взяття Вавилону земля задрижить, і почуїться крик між народами!...