- 1. Ось чому немає тобі оправдання, хто б ти не був, о чоловіче, що судиш; бо в чому судиш іншого, ти сам себе засуджуєш: чиниш бо те саме, що судиш;
- 2. ми ж знаємо, що суд Божий відбувається по правді на тих, що таке чинять.
- 3. Чи думаєш про те, о чоловіче, - який судиш тих, що таке чинять, а сам таке робиш, - що ти суду Божого уникнеш?
- 4. Або погорджуєш багатством його доброти, поблажливости і довготерпеливости, не знаючи, що Божа доброта тебе веде до покаяння?
- 5. Та ти жорстокістю твоєю і нерозкаяністю серця збираєш гнів на себе в день гніву, коли об'явиться правдивий суд Бога,
- 6. що віддасть кожному за його вчинками:
- 7. тим, що витривалістю в добрім ділі шукають слави, чести і нетління - життя вічне;
- 8. а сварливим та неслухняним правді, але слухняним кривді - гнів та обурення.
- 9. Горе й утиск на всяку душу людську, що чинить зло: на юдея перше, потім грека;
- 10. слава ж і честь, і мир усякому, хто чинить добро: юдеєві перше, а потім грекові,
- 11. бо Бог не вважає на особу.
- 12. Бо ті, що згрішили поза законом, поза законом і згинуть; а ті, що згрішили під законом, будуть суджені законом.
- 13. Бо не слухачі закону справедливі перед Богом, а виконавці закону оправдаються.
- 14. Бо коли погани, що не мають закону, з природи виконують те, що законне, вони, не мавши закону, самі собі закон;
- 15. вони виявляють діло закону, написане в їхніх серцях, як свідчить їм їхнє сумління і думки, то засуджуючи їх, то оправдуючи, -
- 16. в день, коли Бог, згідно з моєю Євангелією, судитиме тайні вчинки людей через Ісуса Христа.
- 17. Та коли ти, що звешся юдей, що спираєшся на закон і хвалишся Богом,
- 18. ти, що знаєш його волю і, навчившись із закону, розбираєш, що краще,
- 19. упевняєш себе, що ти провідник сліпим, світло тим, що в темряві,
- 20. виховник невігласів, учитель дітей, бо маєш у законі вираз знання і правди, -
- 21. ти, отже, що інших навчаєш, себе самого не навчаєш! Проповідуєш не красти, а сам крадеш!
- 22. Наказуєш не чинити перелюбу, і чиниш перелюб! Гидуєш бовванами, а чиниш святокрадство!
- 23. Ти, що хвалишся законом, переступом закону Бога зневажаєш.
- 24. Бо, як написано, через вас ім'я Боже зневажається між поганами.
- 25. Обрізання корисне, коли виконуєш закон; а коли ти переступаєш закон, обрізання твоє стало необрізанням.
- 26. Коли ж необрізаний пильнує постанови закону, то чи не порахується йому його необрізання за обрізання?
- 27. І необрізаний по природі, виконуючи закон, осудить тебе, що, не зважаючи на Письмо й обрізання, ти переступник закону;
- 28. бо не той юдей, що є ним назовні, і не те обрізання, що назовні, на тілі,
- 29. а той, хто юдей у скритості, і те обрізання серця - за духом, не за буквою; такому похвала не від людей, але від Бога.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі І. Хоменка > Новий Завіт > Послання до Римлян > Глава 2