Глава 3

  • 1. В чому вищість юдея? Або яка користь з обрізання?
  • 2. Велика з кожного погляду: їм бо, насамперед, були довірені пророцтва Божі.
  • 3. Що ж бо, коли деякі не повірили? Хіба ж їхня невірність знищить вірність Божу?
  • 4. Ясно, що ні! Треба визнати радше, що Бог правдомовний, а кожний чоловік брехливий, як написано: «Щоб ти оправдався у твоїх словах і переміг, коли будуть тебе судити.»
  • 5. Коли ж наша неправедність виявляє Божу праведність, то що скажемо? Чи ж Бог є несправедливий - по-людському говорю! - коли наводить гнів свій?
  • 6. Зовсім ні! Бож як би Бог мав світ судити?
  • 7. Та коли Божа правда моєю неправдою більше сяє, йому на славу, то нащо мене ще як грішника судити?
  • 8. Чому ж тоді деякі нас очорнюють і деякі говорять, нібито ми кажемо: «Робімо зло, щоб із нього вийшло добро»? На таких суд справедливий.
  • 9. То що ж? Маємо перевагу? Зовсім ні! Бож ми перед тим обвинуватили юдеїв і греків, що вони всі під гріхом,
  • 10. як написано: «Немає справедливого, ані одного!
  • 11. Немає тямущого, немає, хто шукав би Бога.
  • 12. Усі з дороги збилися, зробилися нікчемні! Немає, хто добро творив би, ані одного!
  • 13. Їхнє горло - гріб відкритий, до обману язик їх схильний, отрута гадюча у них під губами.
  • 14. Уста у них прокльонів повні і гіркоти.
  • 15. Щоб проливати кров, швидкі їхні ноги.
  • 16. На їхніх дорогах злидні і руїна.
  • 17. Вони не відають дороги миру.
  • 18. Немає Божого остраху у них перед очима.»
  • 19. Ми ж знаємо, що все, що закон говорить, тим, які під законом, говорить, щоб усякі уста замкнулись і щоб увесь світ визнав себе винним перед Богом,
  • 20. бо ніхто не оправдається перед ним ділами закону: законом бо гріх пізнається.
  • 21. Тепер же без закону з'явилася Божа справедливість, засвідчена законом і пророками;
  • 22. справедливість Божа через віру в Ісуса Христа для всіх, хто вірує, бо нема різниці.
  • 23. Всі бо згрішили й позбавлені слави Божої,
  • 24. і оправдуються даром його ласкою, що через відкуплення, в Ісусі Христі:
  • 25. якого видав Бог як жертву примирення, в його крові, через віру, щоби виявити свою справедливість відпущенням гріхів колишніх,
  • 26. за час довготерпіння Божого, щоби виявити свою справедливість за нинішнього часу, - щоб він був справедливий і усправедливлював того, хто вірує в Ісуса.
  • 27. Де ж тоді хвальба? Вона виключена. - Яким законом? Діл? Ні, але законом віри.
  • 28. Бо ми вважаємо, що чоловік оправдується вірою, без діл закону.
  • 29. Хіба Бог - тільки юдеїв, а не й поган? Авжеж, і поган,
  • 30. бо є лиш один Бог, що оправдує обрізаних завдяки вірі і необрізаних через віру.
  • 31. То, значить, вірою ми касуємо закон? Ні, навпаки, ми його стверджуємо.