- 1. Слабкого в вірі приймайте, не вступаючи з ним у суперечки.
- 2. Один вірить, що можна все їсти, а слабкий (у вірі) їсть городину.
- 3. Хто їсть, хай тим, що не їсть, не гордує; а хто не їсть, хай того, що їсть, не судить, бо Бог його прийняв.
- 4. Ти хто такий, що чужого слугу судиш? Своєму господареві стоїть він або падає; а стоятиме, бо Господь має силу втримати його.
- 5. Один відрізняє день від дня, для іншого ж - кожний день однаковий. Кожний нехай виробить собі певність думки.
- 6. Хто вважає на дні, ради Господа на них вважає; і хто їсть, ради Господа їсть, бож дякує Богові; і хто не їсть, ради Господа не їсть і дякує Богові.
- 7. Ніхто бо з нас не живе для себе самого і ніхто не вмирає для самого себе:
- 8. бо коли ми живемо, для Господа живемо; і коли ми вмираємо, для Господа вмираємо. Отож, чи ми живемо, чи вмираємо, ми Господні.
- 9. На це бо Христос умер і воскрес, щоб і над мертвими, і над живими панувати.
- 10. Ти ж чого судиш брата твого? Чого погорджуєш твоїм братом? Усі ми станемо перед судилищем Божим,
- 11. бо написано: «Як живу я, - каже Господь, - кожне коліно схилиться передо мною, і кожний язик визнає Бога.»
- 12. Так ото, кожний з нас сам за себе дасть відповідь Богові.
- 13. Тож не судімо більш один одного, а радше вважайте на те, щоб не класти нічого перед братом, об що він спотикнувся б або й упав.
- 14. Я знаю, я переконаний в Господі Ісусі, що нема нічого нечистого в самому собі; тільки коли хто думає, що щось нечисте, тому воно нечисте.
- 15. Коли твій брат сумує з-за їжі, то ти поводишся не за любов'ю. Не губи твоєю їжею того, за якого вмер Христос.
- 16. Не виставляйте вашого добра на зневагу.
- 17. Бо царство Боже не їжа і не пиття, а праведність, мир і радість у Святому Дусі.
- 18. Хто так служить Христові, той Богові вгодний і людям довподоби.
- 19. Дбаймо, отже, запопадливо про те, що веде до миру та до взаємного збудування.
- 20. Не руйнуй ради їжі Божого діла. Все чисте, та лихо чоловікові, що їсть, учиняючи спокусу.
- 21. Добре не їсти м'яса і вина не пити, ані того, через що твій брат спотикнувся б.
- 22. Ту віру, що ти маєш, тримай її про себе перед Богом. Щасливий той, хто не має викидів сумління в тому, що задумує робити.
- 23. А хто вагається, той, коли їсть, уже засуджений, бо не робить в добрій вірі; все бо, що не з віри, - гріх.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі І. Хоменка > Новий Завіт > Послання до Римлян > Глава 14
