- 1. Потішайте, потішайте мій нарід, говорить Бог.
- 2. Священики, заговоріть до серця Єрусалиму, потішайте його. Бо сповнилося його упокорення, пропав його гріх. Бо він одержав з господньої руки вдвоє за свої гріхи.
- 3. Голос того, що кричить в пустині: Приготовіть господню дорогу, прямими робіть стежки нашого Бога.
- 4. Всяка долина наповниться і всяка гора і горб принизиться, і все криве стане простим і остре гладкими дорогами.
- 5. І зявиться господня слава, і всяке тіло побачить боже спасіння. Бо Господь заговорив.
- 6. Голос того, що говорить: Закричи. І я сказав: Що закричу? Всяке тіло трава, і всяка людська слава як цвіт трави.
- 7. Висохла трава, і цвіт відпав,
- 8. а слово вашого Бога остається на віки.
- 9. Вийди на високу гору, ти, що благовіствуєш Сіонові. Підніми з силою твій голос ти, що благовіствуєш Єрусалимові. Підніміть, не бійтеся. Скажи містам Юди: Ось Бог ваш.
- 10. Ось Господь приходить з силою і рамено з владою, ось його винагорода з Ним і діло перед Ним.
- 11. Як пастир Він пастиме своє стадо і своїм раменом збере ягнят і потішить тих, що мають в лоні.
- 12. Хто зміряв рукою воду і небо долонею і всю землю пригорщею? Хто поставив гори мірою і ліси важками?
- 13. Хто пізнав господний ум, і хто був його помічником, який його повчає?
- 14. Чи з ким Він порадився і той його повчив? Чи хто показав Йому суд? Чи хто показав Йому дорогу розуміння?
- 15. Якщо всі народи були зачислені до краплі з відра і до поперечки ваги, і вважатимуться за плювок.
- 16. А Ливан не вистарчає на спалення, і всі чотириногі не вистарчають на цілопалення,
- 17. і всі народи є як ніщо і за ніщо вважаються.
- 18. До кого ви уподібнили Господа і до якої подоби ви Його уподібнили?
- 19. Чи не мистець зробив образ, який золотар виливши в золоті позолотив його, зробив його на подобу?
- 20. Бо столяр вибирає негниюче дерево і мудро шукає як поставити його образ, щоб не зрушився.
- 21. Не зрозуміли ви? Чи не чули ви? Чи не сповіщено від початку вам? Чи ви не пізнали основи землі?
- 22. Він держить круг землі, і ті, що живуть на ній як саранча, Він поставив небо як покриття і простягнув як шатро, щоб поселитися,
- 23. Він дає володарів як ніщо, щоб володіли, а землю зробив як ніщо.
- 24. Бо не сіятимуть, ані не насядять, ані на землі не вкорениться їхній корінь. Він дихнув на них і вони висохли, і буря їх підніме як полову.
- 25. Тепер, отже, до кого Мене уподібнете і буду прирівняний? Сказав Святий.
- 26. Погляньте на висоту вашими очима і подивіться. Хто це все обявив? Він виводить за числом свій світ, всіх покличе по імені. Від великої слави і в силі кріпості нічого від Тебе не затаїлося.
- 27. Бо не говори, Якове, і що ти сказав, Ізраїле. Скрилася моя дорога від Бога, і мій Бог відкинув суд і відступив.
- 28. І тепер чи ти не зрозумів чи не почув? Бог вічний, Бог, що створив краї землі, не зголодніє, ані не трудитиметься, ані не можна знайти його розум.
- 29. Він дає голодним силу і не зболеним смуток.
- 30. Бо молодші голодуватимуть, і молоді будуть струджені, і вибрані будуть безсилі.
- 31. А ті, що очікують Бога зодягнуться в силу, виростять крила як в орла, бігтимуть і не трудитимуться, ходитимуть і не зголодніють.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі Українського біблійного товариства, 1997 р. > Старий Завіт > Iсая > Глава 40
