Глава 26

< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51
  • 1. Того дня заспівають цю пісню в землі Юди, кажучи: Ось сильне місто, і Він покладе нашим спасінням мур і укріплення.
  • 2. Відкрийте брами, хай ввійде нарід, що зберігає праведність, і який зберігає правду,
  • 3. що підтримує правду і береже мир. Бо на Тебе,
  • 4. Господи, поклали надію аж до віка, великий вічний Боже,
  • 5. Який упокоривши звів вділ тих, що живуть на високих. Ти знищиш сильні міста і зведеш вділ аж до основ,
  • 6. і їх потоптають ноги лагідних і покірних.
  • 7. Дорога побожних стала прямою, і дорога побожних приготовлена. Бо господня дорога суд. Ми поклали надію на твоє імя і на память,
  • 9. яку бажає наша душа. З ночі збуджений мій дух до Тебе, Боже, томущо твої приписи світло на землі. Навчіться праведности, ви, що живете на землі.
  • 10. Бо не стало безбожного, він не навчився праведности на землі, не зробить правди. Хай буде забраний безбожний, щоб не побачив господньої слави.
  • 11. Господи, твоє рамено високе, і не взнали, а пізнавши завстидаються. Ревнощі охоплять ненапоумлений нарід, і тепер огонь пожирає противників.
  • 12. Господи Боже наш, дай нам мир, бо Ти віддав нам все.
  • 13. Господи Боже наш, придбай нас. Господи, опріч Тебе іншого не знаємо, називаємо твоє імя.
  • 14. А мертві не побачать життя, ані лікарі не воскресять. Через це Ти навів і Ти знищив і Ти забрав всякого їхнього мужчину.
  • 15. Додай їм зло, Господи, додай зло всім славним землі.
  • 16. Господи, ми Тебе згадали в скорботі, в малій скорботі твоє напоумлення для нас.
  • 17. І так як та, що боліє, що приближається родити, і закричала у своїм болі, такими ми стали для твого улюбленого через твій страх, Господи.
  • 18. В лоні ми прийняли і поболіли і породили. Ми не зробили дух спасіння на землі, але впадуть ті, що живуть на землі.
  • 19. Воскреснуть мертві, і встануть ті, що в гробницях, і зрадіють ті, що в землі. Бо роса від Тебе для них є лікуванням, а земля безбожних впаде.
  • 20. Ходи, мій народе, ввійди до твоїх світлиць, замкни твої двері, сховайся трохи, стільки стільки, аж доки не мине господний гнів.
  • 21. Бо ось Господь від святого наводить гнів на тих, що живуть на землі, і земля відкриє свою кров і не закриє вигублених.