- 1. Послухате це, доме Якова, що прозвані іменем Ізраїля і що вийшли з Юди, що кленетеся іменем Господа Бога Ізраїля, згадуючи не з правдою ані не з праведністю,
- 2. і що держитеся імени святого міста і скріплюєтеся в Бозі Ізраїля, Господь Саваот йому імя.
- 3. Попередне я вже сповістив, і воно вийшло з моїх уст і стало відомим. Я нагло зробив і воно найшло.
- 4. Я знаю, що ти тяжкий, і твоя шия залізна жила, і твоє чоло мідяне.
- 5. І Я сповістив тобі давнє, скорше ніж найде на тебе, Я зробив тобі відомим. Щоб ти не сказав: Ідоли мені зробили, і щоб ти не сказав: Різьблене і лите мені заповіли.
- 6. Ви почули все, і ви не зрозуміли. Але й відомим тобі Я зробив нове від нині, те, що має статися, і ти не сказав.
- 7. Тепер стається і не давне, і не в попередних днях ти це почув. Щоб ти не сказав: Так, я це знаю.
- 8. Ти ані не взнав, ані не зрозумів, ані від початку Я не відкрив твої уха. Бо Я пізнав, що слухаючи не послухаєшся і ще з лона назвешся беззаконним.
- 9. Задля мого імени Я покажу тобі мій гнів і моє славне наведу на тебе, щоб Я тебе не вигубив.
- 10. Ось Я тебе продав не задля срібла, а Я вирвав тебе з печі бідноти.
- 11. Задля Мене зроблю з тобою, бо моє імя опоганюється, і не дам іншому моєї слави.
- 12. Послухай мене, Якове й Ізраїлю, якого Я кличу. Я є перший, Я і є на віки,
- 13. і моя рука оснувала землю, і моя правиця скріпила небо. Я їх покличу, і стануть разом
- 14. і всі зберуться і почують. Хто їм це сповістив? З любови до тебе Я виконав твою волю на Вавилоні, щоб забрати насіння халдеїв.
- 15. Я сказав, Я покликав, Я його привів і Я дав, щоб йому пощастило в дорозі.
- 16. Прийдіть до мене і послухайте це. Я від початку не заговорив потайки. Коли ставалося, там Я був, і тепер Господь післав мене і свого духа.
- 17. Так говорить Господь, що тебе визволяє, святий Ізраїля: Я твій Бог, Я тобі показав, щоб ти знайшов дорогу, по якій підеш по ній.
- 18. І якщо б ти послухався моїх заповідей, твій мир був би як ріка і твоя праведність як морська хвиля.
- 19. І твоє насіння було б як пісок, і покоління твого лона як порох землі. І тепер не будеш вигублений, ані не згине твоє імя переді Мною.
- 20. Вийди з Вавилону, втікаючи від халдеїв. Ви сповістите голос радости, і хай це стане відоме, сповістіть аж до кінця землі, говоріть: Хай визволить Господь свого раба Якова.
- 21. І якщо будуть спрагнені, приведе їх через пустиню, виведе їм воду з каменя. Розвалиться камінь, і потече вода, і мій нарід питиме.
- 22. Не треба безбожним радіти, говорить Господь.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі Українського біблійного товариства, 1997 р. > Старий Завіт > Iсая > Глава 48