- 1. І до мене було господне слово, що казало:
- 2. Людський сину, розповіж розповідь і скажи притчу домові Ізраїля,
- 3. і скажеш: Так говорить Господь: Великий орел великокрилий, великий мірою, повний кіхтів, який має задум ввійти до Ливану і він взяв вибрані кедри,
- 4. мягті вершки він відрізав і приніс їх до землі Ханаану, поставив їх до міста окруженого мурами.
- 5. І він взяв з насіння землі і дав його на плодовите поле при великій воді, поставив його на видному (місці).
- 6. І він зійшов і став немічним виноградником і малий величиною, непоказний. Його галузки на ньому і його коріння було під ним. І він став виноградником і видав галузки і простягнув свої вітки.
- 7. І був інший великий, великокрилий орел з багатьма кігтями, і ось цей виноград, що сплетений до нього, і його коріння до нього, і він підняв до нього свої галузки, щоб його напоїти з землею свого саду.
- 8. Він росте на гарній рівнині при великій воді, щоб видати паростки і принести плід, щоб стати великим виноградником.
- 9. Через це скажи: Так говорить Господь: Чи випрямиться? Чи не зігниє його мяке коріння і плід, і посохне все, що з ного виросло? І не (потрібне) велике рамено ані численний нарід, щоб його вирвати з його корінням.
- 10. І ось він росте. Чи випрямиться? Чи не як лиш доторкнеться до нього гарячий вітер, висохне висиханням? З своєю землею, те що сходить, висохне.
- 11. І до мене було господнє слово, що казало:
- 12. Людський сину, скажи ж до дому, що огірчує: Чи ви не знаєте, що це було? Скажи: Коли прийде цар Вавилону проти Єрусалиму, і візьме його царя і його володарів і поведе їх до себе до Вавилону.
- 13. І візьме з царського насіння і завіщає з ним завіт і введе його в клятву. І візьме володарів землі,
- 14. щоб були на немічне царство, щоб зовсім не піднеслися, щоб берегли його завіт і його держали.
- 15. І він відстане від нього, щоб післати своїх послів до Єгипту, щоб йому дано коней і численний нарід. Чи випрямиться? Чи спасеться той, що чинить навперекір? І чи спасеться той, хто переступає завіт?
- 16. Живу Я, говорить Господь, хіба не закінчиться посеред Вавилону в тому місці, де є цар, який його поставив, той, хто зневажив мою клятву і хто переступив мій завіт з ним.
- 17. І Фараон не зробить з ним війну великою силою, ані численною юрбою, ставлячи вали і будуючи машини, щоб вигубити душі.
- 18. І він зневажив клятву, щоб переступити завіт, і ось Я дав свою руку і зробив йому це все. Чи він спасеться?
- 19. Через це скажи: Так говорить Господь: Живу Я, і мій завіт, який він переступив, і мою клятву, яку він зневажив, хіба не дам її на його голову.
- 20. І Я розтягну на нього сіть і він зловиться в його пастці.
- 21. В кожнім своїм бої впадуть від меча, і тих, що остануться, Я розсію на всякий вітер. І пізнаєте, що Я Господь промовив.
- 22. Тому то так говорить Господь: І Я візьму вибрані кедри, з вершка їхнього серця, зрубаю і посаджу на високій горі.
- 23. І повішу його на високій горі Ізраїля і насаджу, і видасть паростки і зробить овоч і буде великим кедром, і під ним спочине всякий звір, і під його тінню спочине всякий птах, і його галуззя буде обновлене.
- 25. І всі дерева рівнини пізнають, що Я Господь, що понижає високе дерево і піднімаю вгору понижене дерево, і що висушую зелене дерево і даю рости сухому дереву. Я Господь сказав і зроблю.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі Українського біблійного товариства, 1997 р. > Старий Завіт > Єзекiїль > Глава 17