- 1. І на мені була господня рука, і Господь вивів мене в дусі і поставив мене посеред рівнини, і вона була повна людських костей.
- 2. І Він обвів мене довкола них довкруги, навколо, і ось дуже багато на лиці рівнини, дуже сухі.
- 3. І Він сказав до мене: Людський сину, чи ці кості оживуть? І я сказав: Господи, Ти це знаєш.
- 4. І Він сказав до мене: Пророкуй над цими кістьми і скажеш їм: Сухі кості, послухайте господне слово.
- 5. Так говорить Господь до цих костей: Ось Я на вас наношу дух життя
- 6. і дам на вас сухожилля і наведу на вас мясо і розтягну на вас скіру і дам у вас мій дух, і житимете. І впізнаєте, що Я Господь.
- 7. І я пророкував так як мені заповіджено. І сталося, що коли я пророкував і ось трясіння, і прийшли кості кожна до своєї відповідної.
- 8. І я побачив і ось на них росло сухожилля і тіло, і на верху на них виходила скіра, і в них не було духа.
- 9. І Він сказав до мене: Пророкуй, про духа, пророкуй, людський сину, і скажи духові: Так говорить Господь: Прийди з чотирьох вітрів і вдихни в цих мерців, і хай живуть.
- 10. І я пророкував так як мені заповіджено. І в них ввійшов дух, і вони ожили і стали на їхні ноги, дуже великий збір.
- 11. І Господь заговорив до мене, кажучи: Людський сину, ці кості це ввесь дім Ізраїля, і вони кажуть: Сухими стали наші кості, згинула наша надія, ми пропали.
- 12. Через це пророкуй і скажи: Так говорить Господь: Ось Я відкриваю ваші гробниці і виводжу вас з ваших гробниць і введу вас в землю Ізраїля,
- 13. і впізнаєте, що Я Господь, коли Я відкрию ваші гробниці щоб Мені вивести мій нарід з гробниць.
- 14. І дам у вас мій дух, і житимете, і поставлю вас у вашій землі, і пізнаєте, що Я Господь сказав і зроблю, говорить Господь.
- 15. І до мене було господнє слово, що казало:
- 16. Людський сину, візьми собі палицю і запиши на ній Юду і синів Ізраїля, тих, що пристають до нього. І візьми собі другу палицю і на ній запишеш Йосифа, палиця Ефраїма і всіх синів Ізраїля, що пристали до нього.
- 17. І злучиш їх разом до себе в одну палицю, щоб їх звязати, і будуть в твоїй руці.
- 18. І буде, що коли скажуть до тебе сини твого народу: Чи не сповістиш нам, що це для тебе?
- 19. І скажеш до них: Так говорить Господь: Ось Я візьму племя Йосифа, що в руці Ефраїма і племена Ізраїля, що прилягають до нього і дам їх в племя Юди, і будуть однією палицею в руці Юди,
- 20. і будуть палиці, на яких ти написав на них, в твоїй руці перед ними,
- 21. і скажеш їм: Так говорить Господь: Ось я беру ввесь дім Ізраїля з посеред народів, куди вони ввійшли туди, і зберу їх з усіх, що довкруги них, і введу їх до землі Ізраїля.
- 22. І дам їх в один нарід в моїй землі і в горах Ізраїля, і в них буде один володар, і більше не будуть двома народами, ані більше не розділяться на два царства,
- 23. щоб більше не опоганилися своїми ідолами. І Я визволю їх від всіх їхніх беззаконь, які згрішили в них, і очищу їх, і будуть Мені народом, і Я Господь буду їм за Бога.
- 24. І мій раб Давид володар посеред них, і буде для всіх один пастир. Бо вони ходитимуть в моїх приписах і зберігатимуть мої суди і їх чинитимуть.
- 25. І поселяться на їхній землі, яку Я дав моєму рабові Якову, де там поселилися були їхні батьки. І вони поселяться на ній, і Давид мій раб буде їхнім володарем на віки.
- 26. І Я заповім їм завіт миру, з ними буде вічний завіт. І Я поставлю посеред них на віки мої святощі.
- 27. І моє поселення буде в них, і Я буду їм Богом, і вони будуть моїм народом.
- 28. І народи впізнають, що Я Господь, що освячує їх, коли мої святощі будуть посеред них на віки.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі Українського біблійного товариства, 1997 р. > Старий Завіт > Єзекiїль > Глава 37