Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі Українського біблійного товариства, 1997 р. > Старий Завіт > Єзекiїль > Глава 33

Глава 33

1. І до мене було господнє слово, що казало:
2. Людський сину, заговори до синів твого народу і скажеш до них: Земля на яку лиш наводжу меч, і візьме нарід землі одну людину з них і дадуть її собі за сторож,
3. і побачить меч, що приходить на землю, і затрубить трубою і дасть знак народові,
4. і почує той, що почув голос труби, і не стерегтиметься, і надійде меч і його захопить, його кров буде на його голові,
5. томущо, почувши голос труби, він не стерігся, його кров буде на ньому, і цей, томущо стерігся, спас свою душу.
6. І сторож, якщо побачить меч, що приходить, і не дасть знак трубою, і нарід не стерегтиметься, і меч, прийшовши, захопить в них душу, вона буде схоплена через своє беззаконня, і Я домагатимуся крови з руки сторожа.
7. І ти, людський сину, Я дав тебе на сторожа для дому Ізраїля і ти почуєш слово з моїх уст,
8. коли Я кажу грішникові: Смертю помреш, і не скажеш, щоб безбожний стерігся своєї дороги, він беззаконний через своє беззаконня помре, а його кров Я домагатимуся з твоєї руки.
9. Якщо ж ти сповістиш безбожному його дорогу, щоб він від неї відвернувся, і він не відвернеться від своєї дороги, цей через свою безбожність помре, і ти спасеш свою душу.
10. І ти, людський сину, скажи домові Ізраїля: Так сказав, мовлячи: Наші блуди і наші беззаконня на нас, і ми в них танемо; і як житимемо?
11. Скажи їм: Живу Я, говорить Господь: Я не бажаю смерти безбожних а радше, щоб безбожний повернувся з його дороги, і щоб він жив. Поворотом зверніть з вашої дороги. І чому вмираєте, доме Ізраїля.
12. Скажи до синів твого народу: Праведність праведного його не спасе в якому лиш дні він заблудить, і беззаконня беззаконного не принесе йому зла в якому лиш дні він відвернеться від свого беззаконня. І праведний не може спастися.
13. Коли Я кажу праведному: Цей поклав надію на свою праведність, і зробить беззаконня, всі його праведності не згадаються. В його неправедності, яку він вчинив, в ній помре.
14. І коли Я скажу безбожному: Смертю помреш, і він відвернеться від свого гріха і зробить суд і праведність,
15. і віддасть заручене, і поверне грабунок, піде за приписами життя, щоб не чинити неправедне, життям житиме і не помре.
16. Всі його гріхи, які він згрішив, не згадаються. Томущо він зробив суд і праведність, житиме в них.
17. І сини твого народу скажуть: Господня дорога неправильна. І це їхня дорога неправедна.
18. Коли праведний відвернеться від своєї праведности і зробить беззаконня, і помре в них.
19. І коли грішник відвернеться від свого беззаконня і зробить суд і праведність, цей житиме в них.
20. І це, те, що ви сказали: Господня дорога неправильна. Кожного з вас, доме Ізраїля, судитиму за його дорогами.
21. І сталося, що в дванадцятому році, в дванадцятому місяці, в пятому (дні) місяця нашого полону прийшов до мене з Єрусалиму той, що спасся, кажучи: Місто забране.
22. І на мені була господня рука ввечорі, раніше ніж він прийшов і я відкрив мої уста поки він прийшов до мене вранці, і я відкрив мої уста, більше вони не були замкнені.
23. І до мене було господне слово, що казало:
24. Людський сину, ті з спустошених, що живуть в землі Ізраїля, кажуть: Авраам був один і посів землю, і ми численні, нам дано землю в насліддя.
25. Через це скажи їм: Так говорить Господь:
27. Живу Я, що впадуть від меча ті, що в спустошених (місцях), і ті, що на лиці рівнини, будуть дані диким звірам в їжу, і тих, що в обмурованих і тих, що в печерах, Я смертю вбю.
28. І дам землю в пустиню, і згине гордість її сили, і спустошені будуть гори Ізраїля, щоб не було того, хто проходить.
29. І впізнають, що Я Господь. І зроблю їхню землю пустинею, і вона буде спустошена через всі їхні гидоти, які вони зробили.
30. І ти, людський сину, сини твого народу вони говорять про тебе при мурі і в брамах домів і кажуть чоловік до свого брата, мовлячи: Зберімся і послухаймо, що виходить від Господа,
31. і приходять до тебе, як сходиться нарід, і сидять перед тобою і слухають твої слова, і їх не чинитимуть, бо брехня в їхніх устах, і їхнє серце за опоганеннями.
32. І вони будь їм як голос милозвучного мелодійного псалтиря, і почують твої слова і не чинитимуть їх.
33. І коли лиш прийдеш, скажуть: Ось іде. І пізнають, що посеред них був пророк.