Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі Українського біблійного товариства, 1997 р. > Новий Завіт > До римлян > Глава 2

Глава 2

1. Отже, не виправданий ти, кожна людино, що судиш: бо в чому судиш іншого, в тому й себе осуджуєш, бо чиниш те ж саме, що осуджуєш.
2. Ми ж знаємо, що є справедливий Божий суд на тих, що таке чинять.
3. Чи думаєш ти, о людино, що уникнеш Божого суду, судячи інших за те, що сама робиш?
4. Або, нехтуючи багаство його доброти, лагідности, довготерпіння, - хіба не знаєш, що ласка Божа провадить тебе до покаяння?
5. Через свою черствість та нерозкаяність серця збираєш собі гнів на день гніву та на об'явлення справедливого суду Бога,
6. який воздасть кожному за його вчинки:
7. одним, які постійно роблять добрі справи, здобуваючись на славу, честь і нетлінність, - вічне життя;
8. а сварливим та тим, що противляться правді і коряться несправедливості, - лють і гнів.
9. Недоля й лихо кожній душі людини, що чинить зло, - насамперед юдеєві, потім грекові;
10. слава ж, честь і мир кожному, що чинить добро, - насамперед юдеєві, потім грекові:
11. адже ж Бог не дивиться на обличчя.
12. Бо ті, що без закону згрішили, - і згинуть без закону; а які згрішили в законі, - будуть суджені за законом.
13. Бо не слухачі закону праведні перед Богом, але виконавці закону будуть виправдані.
14. Бо коли погани, не маючи закону, природно діють за законом, то вони, не маючи закону, самі собі є законом.
15. Вони показують, що діло закону написане у їхніх серцях, про що свідчить їм їхня совість та думки, які то засуджують, то виправдовують одна одну,
16. в той день, коли Бог, за моїм благовістям, судитиме таємне в людях через Ісуса Христа.
17. Ось ти звешся юдеєм, заспокоюєш себе законом, хвалишся Богом,
18. знаєш його волю і, навчений законом, розумієш, що є краще;
19. запевняєш себе, що ти є вождем для сліпих, світлом для тих, що в темряві;
20. вихователем нерозумних, учителем дітей; що ти маєш взірець знання і правди в законі.
21. Чому ж тоді, навчаючи іншого, себе самого не навчаєш? Проповідуєш не красти, а сам крадеш?
22. Кажеш не чинити перелюбу, а сам чиниш перелюб? Бридишся ідолів, а чиниш святокрадство?
23. Хвалишся законом, а порушенням закону зневажаєш Бога, - як ото написано,
24. що через вас Боже ім'я зневажається між народами.
25. Обрізання дає користь, якщо виконуєш закон; якщо ж ти є порушником закону, то твоє обрізання стало необрізанням.
26. Якщо необрізаний виконує постанови закону, то хіба його необрізання не вважатиметься обрізанням?
27. А той, що з природи не був обрізаний, але зберігає закон, хіба він не осудить тебе, який через Писання і обрізання є порушником закону?
28. Бо не той є юдей, хто є ним з вигляду; не те є обрізання, що назовні, на тілі.
29. Але той є юдеєм, хто в середині такий; і те є обрізання, яке в серці за духом, а не за Писанням; і йому похвала не від людей, а від Бога.