Глава 9

  • 1. Ступивши в човен, Він переплив назад і прийшов до свого міста.
  • 2. І ось принесли до Нього спаралізованого, що лежав на носилках. І побачивши їхню віру, Ісус сказав спаралізованому: Сміливше, сину, відпускаються твої гріхи.
  • 3. Та тут деякі з книжників загомоніли між собою: Він Бога зневажає.
  • 4. Ісус, знавши їхні думки, сказав: Чому думаєте лукаве в ваших серцях?
  • 5. Що легше сказати: Відпускаються твої гріхи чи сказати: Встань і ходи?
  • 6. Але щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі відпускати гріхи, - каже спаралізованому: Встань, візьми своє ліжко і йди додому.
  • 7. Підвівшись, [узяв свої носилки і] пішов до своєї хати.
  • 8. Люди, побачивши те, жахнулися і прославили Бога, що дає таку владу людям.
  • 9. Ісус, відходячи звідти, запримітив чоловіка, який сидів на митниці, який звався Матвієм, та й каже Йому: Ходи за Мною. Той підвівся і пішов за Ним слідом.
  • 10. Коли Він Ісус лежав при столі в хаті, прийшло багато митників та грішників і полягали при столі з Ісусом та з Його учнями.
  • 11. Побачивши це, фарисеї сказали Його учням: Чому це ваш Учитель їсть [і п'є] з митникамими та грішниками?
  • 12. Він же, почувши, відказав: Не здорові потребують лікаря, а хворі.
  • 13. Ідіть же й навчіться, що означає: Хочу милосердя, а не жертви; бо Я прийшов прикликати не праведників, а грішників [до покаяння].
  • 14. Тоді приступають до Нього Іванові учні й кажуть: Чому ми й фарисеї постимо багато, а твої учні не постять?
  • 15. Сказав їм Ісус: Чи можуть весільні гості сумувати, поки молодий з ними? Настануть дні, коли заберуть від них молодого, і тоді поститимуть.
  • 16. Бо ніхто не пришиває латки з нової тканини до старого одягу; бо латка збіжиться в одежині і ще більша діра стане.
  • 17. І не вливають нового вина до старих бурдюків, бо бурдюки розірвуться і вино розіллється, а бурдюки пропадуть; а вливають нове вино в нові бурдюки - і те й те зберігається.
  • 18. Коли Він це казав їм, приступив один начальник, уклонився і сказав Йому: Моя дочка щойно померла; прийди ж поклади на неї Свою руку, і вона оживе.
  • 19. І, вставши, пішов за ним Ісус та Його учні.
  • 20. І ось жінка, що нездужала на кровотечу дванадцять років, підійшовши ззаду, доторкнулася до краю Його одягу,
  • 21. бо казала сама собі: Як тільки доторкнуся до Його одягу, врятуюся.
  • 22. Ісус же, обернувшись і побачивши її, сказав: Бадьорися, дочко: віра твоя врятувала тебе. І жінка була врятована тієї ж миті.
  • 23. Прийшовши до палат володаря і побачивши сопілкарів та натовп, що голосив, Ісус
  • 24. сказав: Відійдіть, бо дівчина не померла, а спить. І глузували з Нього.
  • 25. Коли ж натовп вигнали, Він увійшов, узяв її за руку, і дівчина встала.
  • 26. Ця звістка розійшлася по всій тій землі.
  • 27. Як Ісус відходив звідти, за Ним пішли двоє сліпців, які голосно гукали: Помилуй нас, Сину Давидів.
  • 28. Щойно ввійшов Він до хати, як приступили до Нього сліпці. Ісус каже їм: Чи вірите, що можу це зробити? Відповідають: Так, Господи.
  • 29. Тоді доторкнувся до їхніх очей, промовивши: За вашою вірою хай вам буде.
  • 30. І відкрилися їм очі. Ісус суворо наказав їм: Глядіть, щоб ніхто не довідався.
  • 31. Вони ж, вийшовши, прославляли Його по всій тій землі.
  • 32. А як вони виходили, то привели до Нього німого чоловіка, що біснувався.
  • 33. Коли було вигнано біса, німий заговорив. І здивувалися люди, перемовляючись: Ніколи не було такого в Ізраїлі.
  • 34. Фарисеї ж сказали: То князем бісівським виганяє Він бісів.
  • 35. Обходив Ісус усі міста й села, навчаючи в їхніх синаґоґах і проповідуючи Єванґелію Царства та оздоровляючи всяку недугу і всяку хворобу [в народі].
  • 36. Побачивши ж людей, змилосердився над ними, бо були змучені і розкидані, наче вівці, що не мають пастуха.
  • 37. Тоді каже своїм учням: Жнива великі, а женців мало.
  • 38. Благайте ж Господаря жнив, щоб вивів робітників на своє жниво.