Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Український Новий Заповіт (переклад о. Рафаїла Турконяка) > Вiд Матвiя > Глава 14

Глава 14

1. На той час тетрарх1 Ірод почув про Ісуса
2. і сказав своїм слугам: Це Іван Хреститель; Він воскрес із мертвих і тому сили діють у ньому.
3. Бо Ірод, схопивши Івана, зв'язав його й посадив до в'язниці через Іродіяду, жінку брата свого Пилипа.
4. Бо Іван казав йому: Не годиться тобі її мати.
5. Він хотів за ці слова його забити, та злякався юрби, що вважала його пророком.
6. Коли був день народження Ірода, Іродіядина дочка танцювала посередині й сподобалася Іродові;
7. він клятвено обіцяв їй дати те, чого тільки попросить.
8. Вона, з намови своєї матері, казала: Дай мені тут на полумиску голову Івана Хрестителя.
9. Цар засмутився, але через клятву й тих, що сиділи, наказав дати;
10. послав відтяти голову Іванові у в'язниці.
11. Голову принесли на полумиску та дали дівчині, а вона віднесла своїй матері.
12. Прийшли його учні, взяли тіло й поховали його; пішли й сповістили Ісуса.
13. Почувши це, Ісус відплив звідти човном у безлюдне місце, усамітнився; довідавшись про те, юрби пішли за Ним пішки з міст.
14. Вийшовши, [Ісус] побачив велику юрбу, змилосердився над ними і вздоровив їхніх недужих.
15. А як звечоріло, приступили до Нього учні, кажучи: Місце пустинне і година вже пізня, відпусти людей, щоб, пішовши в села, купили собі їжу.
16. Ісус же сказав їм: Не треба їм іти, дайте ви їм їсти.
17. А вони кажуть Йому: Маємо тут хіба п'ять хлібів та дві риби.
18. А Він велів: Принесіть їх мені сюди.
19. І, наказавши юрбам полягати на траві, узявши п'ять хлібів та дві риби, поглянув на небо, поблагословив і, переломивши, дав учням хліби, а учні -народові.
20. І всі їли і наїлися, і назбирали залишків дванадцять повних кошів.
21. А тих, що їли, було близько п'яти тисяч чоловіків, не рахуючи жінок і дітей.
22. І зараз же звелів [Ісус своїм] учням увійти до човна і пливти перед Ним на той бік, а Він тим часом відпустить людей.
23. Відпустивши юрби, вийшов сам на гору, щоб помолитися. Як звечоріло, був там сам - один.
24. Човен уже був далеко від берега, його кидали хвилі, бо дув супротивний вітер.
25. У четверту сторожу ночі [Ісус] прийшов до них, ступаючи по морю.
26. А учні, побачивши, що Він іде по морю, жахнулися, кажучи, що це привид, і зі страху закричали.
27. Зараз же сказав їм Ісус: Сміливіше, це я, не бійтеся.
28. Петро, озвавшись до Нього, сказав: Господи, коли це ти, накажи мені прийти до тебе по воді.
29. Він же сказав: Прийди. І вилізши з човна, Петро пішов по воді, щоб прийти до Ісуса.
30. Бачачи сильний вітер, злякався, почав тонути і крикнув, кажучи: Господи, врятуй мене!
31. І зараз Ісус, простягнувши руку, схопив його та й каже йому: Маловіре, чому ти засумнівався?
32. Як увійшли вони до човна, вітер ущух.
33. А ті, що були в човні, вклонилися Йому, кажучи: Ти справді Божий Син.
34. Перепливши, ступили на землю Ґенезаретську.
35. Пізнавши його, люди цієї місцевости сповістили всю околицю, принесли до Нього всіх хворих
36. і благали його, щоб тільки доторкнутися до краю його одягу; і ті, що доторкалися, - врятувалися.