- 1. Озвався Господь до Йова з бурі й промовив:
- 2. Хто сей, що затемнює задуми мої нерозумними словами?
- 3. Зараз підпережи чересла твої*, як мужеві годиться: Я питати буду, ти ж відказуй менї:
- 4. Де тодї був ти, коли я закладав основи землї? Скажи, коли знаєш!
- 5. Хто визначив міру її, чи знаєш? або хто протягав шнур по нїй?
- 6. На чім оперто підвалини її, або хто заложив угловий камінь її,
- 7. Як тим часом всї ранні зорі веселилися, і всї сини Божі викликували з радощів?
- 8. Хто запер, мов би ворітьми море, як воно ринуло, та, неначе з матернього лона, вийшло,
- 9. Як я зробив йому хмари одежою, а мряку пеленами його,
- 10. Та вказав йому гряницї, поставив засови й ворота,
- 11. І сказав: ось покіль доходити будеш, а далїй не перейдеш, і тут межа надутим филям твоїм?
- 12. Чи давав єси коли на віку твойму наказ ранкові, або вказав зорі місце, (де зачервонїти)
- 13. Та щоб обхопила краї землї, а земля стрясла з себе безбожників;
- 14. Щоб земля перемінила вид свій, мов глина під печаткою, та стала, мов барвиста одежа,
- 15. А безбожникам щоб одняте було сьвітло, і сьмілива рука їх зломилась.
- 16. Чи то ти сходив у глибину морську та провірював безодню?
- 17. Чи ворота смертні тобі відчинялись, чи бачив ти двері темряви страшної?
- 18. Чи обняв ти оком сьвіт увесь широкий? Говори, коли все знаєш?
- 19. Куди дорога до пробутку сьвітла, й де місце темряви?
- 20. А вже ж ти доходив до гряниць її й знаєш стежки до дому її.
- 21. Певно знаєш, бо ти був тодї вже народжений, й днїв життя твого дуже багато!
- 22. А може доходив до складів снїгу, й бачив грядові комори,
- 23. Що я їх переховую на час смутку, на день побою та війни (проти ледачих)?
- 24. Якою дорогою розливаєсь сьвітло й шириться східний вітер по землї?
- 25. Хто дощу канали риє, й хто блискавицям путь указує та грому,
- 26. Щоб ійшов дощ на землю безлюдну, на пустиню, де нема й чоловіка,
- 27. Щоб насичував пустиню й степ, і розбуджував до росту зароди травні?
- 28. Чи в доща є батько? Хто роджає краплї роси?
- 29. Із чиєго лоня виходить лід і иней в воздусї - хто його родить?
- 30. Води, мов камінь тверднуть, і поверхня безоднї замерзає.
- 31. Чи звязав би ти узол у Плеяди, чи розвязав би Орійона*?
- 32. Чи повиводив би ти громаду зірниць у свій час, Ас-зірницю із дїтьми її?
- 33. Чи небесне знаєш право, чи можеш порядок його завести на землї?
- 34. Чи можеш підняти голос твій до хмар, щоб рясний дощ спустився на тебе?
- 35. Чи можеш ти розсилати блискавицї, та й чи прийдуть вони 'д тобі й скажуть: Ось ми!
- 36. Хто вложив мудрість у серце, й хто дав мисль розумові?
- 37. Хто може перелїчити хмари своєю мудрістю й здержати сей посуд піднебесний,
- 38. Коли пил обертаєсь в болото, й в грудки злипаєсь?
- 39. Не вже ж то ти ловиш левицї здобич і левчуків годуєш,
- 40. Як вони лежать в берлозї, або тихо в гущавинї засїдаються?
- 41. А воронові хто готує харч його, коли дїти його пищать до Бога, блукаючи без поживи?
Ничего нет для сопоставления.
