< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Глава 20

  • Закрыть сопоставления
  • 1. Вино - зрадник; напитки - буйність; хто на них надиться - безумний.
  • 2. Царська грізьба - як би рик левин; хто його до гнїву будить, шкодить собі самому.
  • 3. Хто сварку залишує, той честь здобуває; кожен дурень до сварки горячиться.
  • 4. Лїнивий в осени не оре й не скородить; розглядаєсь лїтом - аж нема нїчого.
  • 5. В серцї людськім задуми - мов вода глибока, та чоловік розумний вичерпає її.
  • 6. Многих людей величають милосерними, та правдивого чоловіка хто находить?
  • 7. Праведник ходить в своїй невинностї: щасливі й дїти його послї його.
  • 8. Коли царь самий на судейському престолї засїдає, то й все ледаче очима своїми розганяє.
  • 9. Хто може сказати: Серце я очистив, - я чистий від гріха мого?
  • 10. Не однакова вага, не однака міра, одно і друге - гидота Господеві.
  • 11. Можна вже хлопя пізнати з того, чим занимається, чи праві і чисті будуть учинки його.
  • 12. Ухо, що чує, й око, що бачить - одно й друге сотворив Господь.
  • 13. Не люби спати, щоб не дознав злиднїв; май отворені очі, й будеш наїден хлїбом.
  • 14. Не добре! пусте! гудить, хто купує, а як одійде, - хвалиться.
  • 15. Буває много золота й перел, та найдорожша знадоба - уста розумні.
  • 16. Бери одежину його, бо він ручавсь за чужого; за приблуду бери від його заліг!
  • 17. Солодкий зразу чоловікові хлїб, неправдою нажитий, та й на впослї в його ротї піску повно буде,
  • 18. Задуми вдаються аж по добрій радї, а по радї ще далї воюйся.
  • 19. Хто переносить і відкриває тайни, та рот широко отвирає, з тим не братайся.
  • 20. Хто лихословить отцеві й матері своїй, того сьвічник погасне в глухій темряві.
  • 21. Майно, зразу скоро набуте, не буде опісля благословенне.
  • 22. Не говори: "За зло я самий віддам"; полиши се Господеві, - він охоронить тебе.
  • 23. Гидота Господу вага лукава, та й невірна міра - йому противна.
  • 24. Всї ступнї людські Господь справляє; чоловікові ж - як узнати дорогу свою?
  • 25. Се сїть людинї - сквапно обіт складати, а послї обіту - роздумовати.
  • 26. Мудрий царь вивіє безбожних, а потім колесом своїм по них покотить.
  • 27. Господень сьвічник - се дух чоловічий, що вивідує всї глибини серця.
  • 28. Любов і правда царя оберегають, престола він свого любовю підпирає.
  • 29. Слова молодих - їх сила, а окраса старих - їх сивий волос.
  • 30. Рани від побоїв - се лїк проти зла, та й удари, що доходять аж до самої утроби.
Ничего нет для сопоставления.