- 1. Після цього Йов відкрив свої уста
- 2. і прокляв свій день, кажучи:
- 3. Хай пропаде день в якому я народився, і ніч, в якій сказали: Ось хлопя.
- 4. Хай буде той день темрявою, і хай Господь згори його не шукає, ані хай не прийде світло на нього.
- 5. Хай же його охопить темрява і тінь смерті, хай на нього найде темрява.
- 6. Хай буде проклятим день і та ніч, хай понесе його темрява. Хай не буде днем року, ані хай не причислиться до днів місяця.
- 7. Але хай та ніч буде болем, і хай не прийде на неї веселість ані радість.
- 8. Але хай проклене її той, що проклинає той день, той, хто бажає заволодіти великим китом.
- 9. Хай потемніють звізди тієї ночі, хай останеться (темною) і до світання хай не прийде, і хай не побачить ранної зорі, як сходить,
- 10. томущо не замкнула дверей лона моєї матері. Бо відняло б біль від моїх очей.
- 11. Бо чому я не помер в лоні, а вийшов з лона і зразу не помер?
- 12. Чому ж мене зустріли коліна? Навіщо ж ссав я груди?
- 13. Тепер же, лягши, мовчав би я, заснувши ж, спочив би я
- 14. з царями, радниками землі, які хвалилися мечами,
- 15. чи з володарями, в кого багато золота, які наповнили свої доми сріблом,
- 16. чи наче недонесений, що виходить з лона матері, чи наче немовлята, які не побачили світла.
- 17. Там безбожні спалили гнів люті, там спочили змучені тілом.
- 18. Спільно ж старинні не почули голосу податківця.
- 19. Там є малий і великий і раб, що боявся свого пана.
- 20. Бо чому дано світло тим, що в гіркоті, а життя тим, що в душевних болях,
- 21. які бажають смерті і не осягають, копають наче за скарбами,
- 22. дуже радими ж стали б, якщо б здобули?
- 23. Смерть для чоловіка спочинок, бо замкнув Бог довкруг нього.
- 24. Бо стогін приходить перед моєю їжею, пускаю ж я слези, огорнений страхом.
- 25. Бо страх, над яким я роздумував, прийшов на мене, і він, кого я боявся, зустрів мене.
- 26. Я не був в мирі, ані не замовк, ані я не спочив, а на мене прийшов гнів.
Ничего нет для сопоставления.
