- 1. Підібравши ж Йов каже:
- 2. І я знаю, що оскарження є з руки моєї, і його рука тяжкою стала на моїм стогнанні.
- 3. Отже ж, хто взнає, що я знайду його і прийду до кінця (справи)?
- 4. Скажу свій суд, а мої уста наповню обвинуваченням.
- 5. Коби я знав слова, які Він до мене скаже, коби я збагнув, що Він мені сповістить.
- 6. І якщо з великою силою надійде на мене, тоді в погрозах не нападе на мене.
- 7. Бо в нього правда і оскарження, хай же доведе мій суд до кінця.
- 8. Бо піду до передшого і більше мене немає. Про те ж, що в кінці, що знаю?
- 9. Як з ліва він (щось) зробить, і не взнаю. Обійме правицею, і не побачу.
- 10. Бо Він вже знає мою дорогу, Він же мене випробував наче золото.
- 11. Піду ж в його заповідях, бо я зберіг його дороги, і не зверну.
- 12. І не переступлю його заповідей, а в моїм лоні я сховав його слова.
- 13. Якщо ж і Він так судив, хто є той, що спротивиться Йому? Бо те, що Він забажав, Він і вчинив.
- 14. Через це я до Нього поспішився, а упімнений я подумав про Нього.
- 15. За це потурбуюся перед його лицем. Впізнаю і боятимуся Його.
- 16. Господь же зробив моє серце слабим, а Вседержитель завдав мені турботу.
- 17. Бо я не знав, що на мене найде темрява, а темрява (мене) покрила перед моїм лицем.
Ничего нет для сопоставления.
