- 1. А ще додавши, Йов, сказав вступом:
- 2. Хто мене поставить за місяцями попередних днів, в яких мене стеріг Бог?
- 3. Так як тоді, коли його світильник світив над моєю головою, коли я ходив за його світлом в темряві.
- 4. Коли я впевнено ходив дорогами, коли Бог відвідував мій дім.
- 5. Коли я був дуже плідним, а довкруги мене (були) діти.
- 6. Коли мої дороги обливалися маслом, а мої гори плили молоком.
- 7. Коли я виходив вранці в місті, а на площах клали мій престіл.
- 8. Молодці, бачачи мене, ховалися, а всі старці вставали.
- 9. Вельможі ж переставали говорити, поклавши палець на уста.
- 10. Ті ж, що слухали, мене блаженним називали, і їхній язик прилип до їхнього горла,
- 11. бо ухо почуло і назвало блаженним мене, а око, бачачи мене, звернуло.
- 12. Бо я спас бідного з руки сильного і я поміг сироті, в якого не було помічника.
- 13. Хай на мене прийде благословення погибаючого, а уста вдови мене поблагословили.
- 14. Я ж вдягнувся в праведність, а вбрався в суд наче в подвійну одіж.
- 15. Оком був я сліпий, ногою ж кульгавий.
- 16. Я був батьком для немічних, я дослідив боротьбу, якої я не побачив.
- 17. Я знищив челюсті безбожних, я вирвав грабунок з посеред їхніх зубів.
- 18. Я ж сказав: Мій вік старіється, наче стебло фінікового дерева, я поживу довгий час.
- 19. Мій корінь відкрився при воді, і роса поселиться в моїх жнивах.
- 20. Слава моя марна зі мною, і мій лук в його руці іде.
- 21. Мене слухали ті, що чули, замовкли ж на мою раду.
- 22. А на моє слово не додали, раді ж були, коли я до них говорив.
- 23. Наче спрагла земля, що очікувала дощ, так ці (чекали на) мої слова.
- 24. Якщо посміюся до них, не повірять, і світло мого лиця не занепадало.
- 25. Я вибрав їхню дорогу і я сидів як володар і я жив, наче цар між лицарями, наче той, що потішає терплячих.
Ничего нет для сопоставления.
