- 1. Бо є місце срібла, звідки воно приходить, а місце золота, де воно очищується.
- 2. Бо ж залізо буває з землі, а мідь рубається подібно до каменя.
- 3. Він поклав чин темряві, і Він досліджує всякий кінець. Камінь, темрява і тінь смерті,
- 4. а переривання потока через порох. Ті ж, що забувають праведну дорогу, знемогли від смертних людей.
- 5. Земля, з неї вийде хліб, під нею наче повернувся огонь.
- 6. ЇЇ каміння місце сапфіра, і порох, її золото.
- 7. Стежка, не пізнала її пташина, і не поминуло її око ґрифа.
- 8. Не потоптали її сини хвальків, не прийшов на неї лев.
- 9. Він простягнув свою руку на гостру скелю, а перекинув гори з кореня.
- 10. Він відкрив течії рік, а моє око побачило все шляхотне.
- 11. Він відкрив глибини рік, показав свою силу на світлі.
- 12. А де знайдено мудрість? Яке ж місце вміння?
- 13. Смертна людина не знає її дороги, ані не знайдеться між людьми.
- 14. Безодня сказала: Немає в мене. І море сказало: Немає зі мною.
- 15. Не дасть замкнення за неї, і не зважать срібло її на заміну.
- 16. І не прирівняється вона до золота Офіра, до дорогоцінного ониха і сапфіра.
- 17. З нею не зрівняється золото і скло і золотий посуд (не буде) їй в заміну.
- 18. Високі місця і Ґабіс не згадаються, і ти пошануй мудрість понад те, що внутрі.
- 19. Вона не буде прирівняна до топазія Етіопії, не прирівняється до чистого золота.
- 20. А де знайдеться мудрість? Яке ж є місце вмілості?
- 21. Це скрите перед кожною людиною і сховане від небесних птахів.
- 22. Згуба і смерть сказали: Ми ж почули чутку про неї.
- 23. Бог добре вклав її дорогу, Він же знає її місце.
- 24. Бо Він бачить всю піднебесну, знаючи все те, що в землі, що Він зробив,
- 25. тягар вітрів і міру води.
- 26. Коли зробив так, Він почислив дощ, і дорогу на звучання грому.
- 27. Тоді Він її побачив і визнав її, приготовивши, дослідив.
- 28. А людині сказав: Ось мудрість - це почитання Бога, а вміння - це удалятися від зла.
Ничего нет для сопоставления.
