- 1. І промовиш того дня: Славлю тебе, Господи! Ти гнївався на мене, але одвернув єси гнїв твій і потїшив мене.
- 2. Оце Бог - спаситель мій: я вповаю на його й не збоюся; Господь бо - сила моя, й пісня моя - Господь; він стався менї спасеннєм.
- 3. І будете в радощах черпати воду з жерел спасення,
- 4. І скажете тодї: Славіте Господа, призивайте ймя його; розповідайте між народами про дїла його; напоминайте, що імя його велике!
- 5. Сьпівайте Господеві, бо він учинив велике, - нехай дознаються про се по всїй землї!
- 6. Радуйся і веселися, осадничко Сионська, бо величний серед тебе Сьвятий Ізраїлїв! ГОЛ ОВА
- 13. С лово пророче про Вавилон, висказане Ісаїєм, сином Амосовим:
- 7. Тим то руки в кожного зомлїли, в кожної людини серце заниває.
- 8. Зжахнулись; судороги й болї схопили їх, нїби породїлю; стуманївши, глядить одно на одного, лиця в них зажарілись.
- 9. Наступає день Господень, день гнїву палкого, щоб обернути землю в пустиню й вигубити грішників на нїй.
- 10. Небесні зорі й сьвітила не дають із себе сьвітла; сонце, сходючи, темнїє, й місяць не сьвітить сьвітлом своїм.
- 11. Я скараю люд за зло, й безбожників за їх беззаконня; зроблю конець гординї пишних, і впокорю надутих гнобителїв.
- 12. Я вчиню так, що люде будуть дорожші над золото чисте, і мужі дорожші над золото Офирське.
- 14. Тодї кожний, - мов серна, що за нею гонять, мов вівцї, пустопаш лишені, - розбігнесь поміж народ свій, шукати ме сховища в землї своїй;
- 15. Але кого стрінуть, той пробитий буде, кого схоплять, від меча погибне.
- 16. Дїток їх вбивати муть в їх перед очима; домівки їх пограбують, жінок збесчестять.
- 17. Я Мидіїв на їх справлю, тим срібло байдужне, й на золото не ласі.
- 18. Луки їх вбивати муть малечу, не пощадять плоду в матері в утробі, око їх дїтей не пожалує.
- 19. І Вавилон, царстов окрасу, гордощі в Халдеїв, поверне Бог у нїщо, як Содом-Гоморру.
- 20. Там осадник не осяде з роду та й до роду; нї Араб шатра розложить, нї пастух там із стадом буде спочивати.
- 21. Нї! звіррє пустиннє буде його залягати, а доми наповняться пугачами; жити муть там струсї, косматі малпи скакати.
- 22. Шакалі вити муть у домівках їх, і гієни по роскішних замках.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі П. Куліша та І. Пулюя > Старий Завіт > Iсая > Глава 12
