- 1. Слово пророче про Моабіїв: Так! ніччю збурений буде Ар-Моаб і спустошений; так! вночі збурений буде Кир-Моаб і спустошений!
- 2. Виходить він ід Баїту й Дибону, виходить на висоти, плакати; Моаб ридає над Набою й Медевою; в усїх їх острижені голови, у всїх оголені бороди.
- 3. Скрізь по улицях у веріттю люде; на дахах, по ринках всї ридають, в сльозах потопають.
- 4. І Есебон і Елеала голосять; крик їх доходить аж до Яази.
- 5. Й моє серце ридає над Моабом; втїкають із його 'д Сигору, до третьої Егли; виходять, плачучи, на Лухит; по Хоронаїмській дорозї гірко голосять;
- 6. Бо висхнуть води в Нимримі, позасихають луги, трава вигорить, вся зелень ізникне.
- 7. Тим переносять вони останки добутку, та, що врятували, поза ріку Арабську.
- 8. Плач по всїй землї Моабській; Як вони голосять, чути аж в Еглаймі, плач його несеться до Беер-Елиму;
- 9. Бо вода в Дибонї взялась уже кровю; - та я наведу на Дибон іще нове лихо - левів на тих, що з Моабу повтїкали, та й в краю зостались.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі П. Куліша та І. Пулюя > Старий Завіт > Iсая > Глава 14
